Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Заставнівський район

Новини

18.05.2011 16:17

«КЛЕН-2000» — ЄДИНЕ В РАЙОНІ ГОСПОДАРСТВО ВИРОЩУЄ ОВОЧІ |  Сільське господарство


Всі ми любимо овочі і добре знаємо, що без них не приготуєш жодну кулінарну страву, не отримаєш певну кількість вітамінів, а ще всім добре відомо, що це досить ніжні і примхливі культури, які потребують постійної уваги і особливого догляду. Мабуть тому мало хто із сільгоспвиробників береться випробувати свої сили  саме в цій царині — вибагливій галузі овочівництва.

 А ось Сергій Лучик із села Хрещатик, голова фермерського господарства «Клен-2000», не зраджує обраному фахові 11 років. Так, саме на початку 2000 року молодий чоловік всупереч стереотипам, все ж ризикнув.  Отримавши для початку своєї фермерської діяльності 3 гектари землі, розділив її на декілька ділянок і почав сіяти моркву, цибулю столові буряки, огірки, садити картоплю, помідори й капусту. Звичайно, для початку, на сімейній раді обговорили всі «за» і «проти» щодо вибору видів діяльності. Оскільки дружина Сергія Людмила за фахом агроном, з певним досвідом роботи на Придністровській дослідній станції, зупинилися на вирощуванні вітамінізованої продукції.

—Знаєте, дуже часто пригадуємо нашу першу весну, — розповідає Людмила. —Нелегко було, бо  чи не весь об’єм робіт виконували вручну. Сівба,  обробіток грунту і, навіть, обприскування здійснювали без застосування техніки. Але й досі ні про що не шкодуємо. Щоб жити — треба працювати. На землі, як кажуть, ніхто не розбагатів, але праця на ній освячена Богом…

—Поступово кількість землі збільшували, — продовжує розмову Сергій. — Звичайно, за рахунок орендованих наділів. Окремі власники паїв самі підходили до нас з проханням взяти в оренду землю, інших ми запрошували. Наразі на рахунку господарства понад 40 гектарів площ. Лише трохи більше десятка — під зерновими, решта ділянок — під овочами. Морква, сівбу якої ви бачите, картопля, столові буряки, цибуля, капуста —основні культури, які вирощуємо щороку. Як кажуть, увесь «борщовий набір»на нашому полі. Щоправда, були часи, коли вирощували ще й помідори та огірки. Зараз відмовляємося. Навіть не через те, що культури досить трудомісткі, головна причина — нестабільність ринків збуту, або їх нестача та невідповідність цін, порівняно із затратами. Споживач нині вибагливий, а точніше —дбає про своє здоров’я і вимагає високоякісної продукції. Для цього, звісно ж, будь-що не посієш, а тільки насіння найкращих сортів. Шкода, що селекція вітчизняного овочівництва відстає від закордонної, тому використовуємо тільки імпортне насіння. Навіть картоплю цьогоріч садили голландської селекції. Та що приховувати —отрутохімікати й міндобрива — на жаль, теж не українські.Як бачите, сівалка англійського виробництва, але не нова, зараз такими не користуються. Потрібна вакуумна, але вона коштує від 15 до 20 тисяч євро. Це для нас — космічні ціни.

Зрештою, овочівництво — непроста галузь, то й набір техніки —специфічний. Для кожної культури — інший реманент. Водночас, як і за кордоном, не обходимось без ручної праці. Перші помічники — сім’я. І син Михайло — студент аграрного коледжу, і донька Юля — дев’ятикласниця навчені будь-якої сільськогосподарської роботи. Щойно настає літо — всі в поле. Батько дружини Василь Іларіонович Маренич також з нами щодня. Завжди дослухаємося до його порад. Він чоловік трудолюбивий. Охороняючи нашу техніку, не сидить без діла, а в’яже віники. До речі, це майже забуте у наших селах ремесло…

Коли ж з’являються сходи рослин, долучаємо й людей із села, зокрема на  просапку, прополку, а восени — на збирання врожаю. Все б нічого, якби не головна проблема — ринки збуту. От якби цю ношу взяла на себе держава, чи якась інша служба, а ми б займалися лише вирощуванням овочів та удосконаленням технології. Оскільки працюємо, як мовиться, всліпу. Досить того, що не відаємо, яких «сюрпризів» варто сподіватися від природи, та ще й невідомо, чи буде попит на нашу продукцію на оптових ринках. Кажуть, хмельниччани укладають угоди з Арабськими Еміратами на постачання квашених огірків і капусти по 5 доларів за кілограм. На таких умовах і ми погодилися б працювати залюбки…

Пан Сергій не обійшов ще одну цікаву тему — перспектива фермерського господарства. Він мріє про власні склади, тік, приміщення для техніки, але, поки що, ця проблема не вирішується. Причина — відсутність земельної ділянки  на спорудження цих об’єктів. А ще — зацікавлений у тому, щоб розширити господарство та не бути залежним від постачальників органічних добрив. Йдеться про будівництво ферми і  вирощування ВРХ та свиней. Заманлива і цікава перспектива не лише для фермерського господарства. Це ж і відкриття нових робочих місць, і додаткові надходження до бюджету.

 Що ж, побажаймо фермеру та його сім’ї нехай земля родить щедро, а мрії збуваються якомога швидше.

  • Автор:С.Масловська
  • Джерело: Голос краю

Tеми