| 1158-1855 |
Коли виникла Вижниця, докладно невідомо. За однією з версій місто вперше згадується в літописах як городок на Черемоші в 1158 році. За іншими даними, перша згадка про місто міститься у молдовському літописі за 1501 рік.
З 1514 по 1574 рік місто знаходилося під владою турків.
До 1774 року Вижниця була підпорядкована Молдавському князівству, пізніше - Австро-Угорщині.
Вижниця розвивалася як торгове поселення, тісно пов'язане з гірськими і низинними районами Буковини, славилася хорошими ярмарковими традиціями. Статус ярмаркового місця поселення отримало в 1767 році.
Наприкінці XVIII ст., з початком розвитку лісової промисловості Вижниця стає важливим пунктом торгівлі лісом. Після регулювання русла Черемошу (1790 - 1812 роки) будівельний ліс і дрова сплавлялися до Чернівців, а звідти по грунтовій дорозі через Бояни — на Бесарабію і Поділля. Основна маса міщан займалась торгівлею і ремеслами.
Жорстока експлуатація, свавілля чиновників і дідичів викликали масові виступи і хвилювання серед народних мас. Населення гір піднялось на антифеодальну боротьбу. В 1817 - 1830 роках недалеко Вижниці діяв загін опришків очолюваний Мироном Штолюком. В 1848 - 1849 роках вижницькі селяни брали участь в антифеодальному русі під керівництвом Лук'яна Кобилиці.
У 1855 році Вижниця стала повітовим центром.
Місто сильно постраждало в часи Першої світової війни.
|
|
| 1501 р. |
Перша згадка про м. Вижниця
|
|
| 03.11.1918 |
Буковинське Віче
|
|
