Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Великий Кучурів (Сторожинецький район)

Новини села

10.02.2014 16:32

ЩЛЯХ ДО СВОЄЇ МРІЇ ТОРУВАВ З ДИТИНСТВА |  Здоров'я та спорт

З ранніх літ Руслан володів стійким характером і вперто намагався віднайти своє покликання у житті. Можливо, тому, що батько був боксером, хлопчина вирішив реалізувати себе саме у спорті, кожну вільну хвилину присвячував тренуванням.
- Односельці не вбачали в моєму захопленні нічого путнього, вважали диваком, а дехто дивився з докором, мовляв, краще б по господарству порався. І моя поведінка дійсно виходила за рамки помірної сільської буденності, адже в той час молодь не так активно, як нині, займалася спортом, - розповідає Руслан. - Та попри все, дослухався тільки до свого внутрішнього голосу і слів матері, яка підтримувала і вірила в мене у таких починаннях, за що їй вдячний завжди.
Щоб знайти саме “свій” вид спорту, хлопець відвідував кілька секцій, а вже учнем 9 класу, отримав титул чемпіона області з легкої атлетики, який захистив неодноразово. Саме тому по завершенні навчання у школі подав документи до Чернівецького педагогічного коледжу, а згодом і до Коломийського інституту фізичної культури та спорту, що діє при Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника, де планував здобути спеціальність вчителя фізичного виховання.
- Можливо, тому, що в ранньому дитинстві ровесники не розділяли мого захоплення спортом і не розуміли його, і з’явилося непереборне бажання в майбутньому стати гарним педагогом і пропагувати любов до фізичної культури серед наймолодших краян, гартувати в них дух переможців та виховувати міцне, здорове покоління, - згадує молодий чоловік. - Та попри те, що мріяв стати вчителем, сам був досить складним учнем і завдавав масу проблем власним педегогам у школі, часто дискутував, відстоюючи власну думку. А вже нині, скуштувавши вчительського хліба, зрозумів, наскільки був не правий та хотів би попросити вибачення.
Вже студентом другого курсу педколеджу Руслан неабияк захопився видами бойових мистецтв і зрозумів, що врешті знайшов справу усього свого життя. Крок за кроком, торуючи шлях до своєї мрії, прикладаючи титанічні зусилля під час тренувань, він став восьмикратним чемпіоном області та багаторазовим - України з даного виду спорту. Вже у 19-річному віці юнак отримав І розряд у козацькому двобої, а через три роки став першим на Буковині майстром спорту та отримав Кубок України з рукопашного бою. Згодом до численного переліку його перемог внесли ще й статус дворазового чемпіона з козацького двобою та срібного призера України з карате-до.
Кілька літ поспіль Руслан Георгійович очолює Чернівецький осередок федерації рукопашного бою України та є віце-президентом обласної організації. Під його керівництвом було відкрито кілька спортивних залів, де він з колегами гартує дух перспективних юних спортсменів.
- У складі обласної федерації наразі працюють 10 тренерів-професіоналів. Приємно, що троє майстрів спорту міжнародного класу - зі Сторожинеччини. Також є 15 майстрів спорту та 50 - кандидатів у майстри спорту, - розповідає наш земляк. - Про високий рівень підготовки спортсменів можна судити й за тим, що наша команда третій рік поспіль не поступається суперникам і утримує статус чемпіона України.
Виїжджаючи зі своїми вихованцями на змагання за кордон, Руслан Адамович завжди з нетерпінням очікує повернення додому, адже завжди вирізнявся непідробним, справжнім патріотизмом.
-  Подорожі - це позитивний момент, але на рідній землі почуваюся найкраще. І основним прагненням наразі є розвиток бойових мистецтв серед молоді на малій батьківщині, на Сторожинеччині. Хочеться, щоб і наймолодші краяни, коли підростуть, почувалися справжніми чоловіками і могли в будь-який момент захистити свою честь, родину, - ділиться планами Руслан Георгійович. - Під час тренувань намагаюсь пробудити у хлопчаків дух до перемоги. Можливо, я й суворий тренер, проте ніколи не дозволяю ні собі, ані іншим ставитися до вихованців зверхньо, а завжди спілкуюся на рівних. Але ж яка то радість зайти до зали і бачити десятки усміхнених облич, знати, що твого приходу очікують!..
Свій, так би мовити, “домашній” бік єства спортсмен не афішує ніколи, а відкриває тільки для найрідніших. Тож, на запитання про особливі дієти для чемпіонів чи то кулінарні вподобання відповідає досить стисло.
- Ніколи не дотримувався, бодай, якихось дієт, хіба що напередодні змагань. До їжі ніколи не був вибагливим, а найулюбленішими є страви буковинської кухні, зі смаком яких не зрівняється жодна інша. З дитинства люблю білий борщ та вареники, що їх готувала для мене бабуся Штефанія, - ділиться наш земляк. - Та головне правило, особливо для молодого, підростаючого організму, - якомога менше споживати продуктів фаст-фуду.

  • Автор:Анастасія БУЧКОВСЬКА.
  • Джерело: "Рідний край" від 07.02.2014