Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація
  • SiteHeart

Сторожинецький район

Новини

15.11.2016 13:45

Щоб запобігти наслідкам повені на Сіреті та Пруті встановили спеціальні прилади для відстежування стану даних водних артерій  |  Транскордонне співробітництво


     На Сторожинеччині втілюють в життя транскордонний проект спільної операційної програми  «Румунія - Україна – Республіка Молдова 2007-2013». Він має на меті запобігти наслідкам можливих повеней та попередити про ймовірну стихію мешканців прибережних зон.

     Назва проекту, загальний бюджет якого - 9,3 мільйона євро, - «Попередження і захист від паводків у верхній частині басейнів річок Прут та Сірет шляхом впровадження сучасної системи моніторингу з автоматичними станціями - east avert». Його впроваджують партнери з Румунії, України та Республіки Молдови, а його координатором є Міністерство довкілля та кліматичних змін Румунії.

     - З восьми партнерів проекту - четверо представляють Румунію, - повідомив начальник Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів Ян Дзюба. - Тож, контроль за освоєнням коштів - прискіпливий. Навесні цього року румунська делегація побувала на гідрологічному пункті спостереження у Сторожинці. Іноземці переконались, що він обладнаний по-сучасному, а також є сигналізація, рівнемір, тросова переправа тощо. Тоді ж відбувся пробний запуск каретки, яка за допомогою спеціальних датчиків замірює показники атмосфери, швидкість течії, глибину та температуру.
     - Інші два гідрологічні об’єкти на теренах Сторожинеччини діють у Верхніх Петрівцях та Старій Жадові, - додав його заступник Валерій Боровець.
     - Плануємо звести подібний у Панці. Важливою є співпраця із сільськими головами, які повинні повідомляти наше управління про сигналізацію, яка спрацювала на пості спостереження, про прорив дамби тощо. У сільські ради роздадуть атласи, в яких буде зафіксована територія, що може бути затоплена водою. І будь-хто з громадян зможе увійти на сайт, щоб в режимі он-лайн дізнатися показники рівня води у Сіреті або Пруті, про прорив дамби тощо, та зреагувати заздалегідь на можливе підтоплення чи затоплення.
     За словами представників Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів, проект не передбачав проведення берегоукріплювальних робіт на річках Прут та Сірет. Водночас, вдалось укріпити берег, побудувати габіонні укріплення (дамби) біля постів спостереження, яких наразі є 24. Також їх модернізували, придбавши сучасне обладнання з вимірювання рівня води, 19 опадомірів, змонтували 5 гідрометричних переправ. На деяких пунктах спостереження відбулася реконструкція.
     У рамках проекту створили 12-ядерний обчислювальний комплекс, який дозволяє вчасно проводити розрахунки прогнозування злив, що можуть призвести до повеней. Підсистема прогнозування опадів WRF «Прут-Сірет» автоматизовано проводить розрахунки (двічі протягом доби у звичайному режимі та 4 рази на добу з інтервалом в 6 годин в періоди прогнозованих екстремальних злив в регіоні). Результати розрахунків кількості опадів, температури, швидкості вітру зберігаються в базі даних, до якої забезпечено автоматизований доступ через мережу Інтернет. Схожа система прогнозування діє в Україні тільки у Закарпатській області.

     Про це повідомили учасники робочої зустрічі-семінару цільових груп проекту - представники Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів, Чернівецького обласного центру з гідрометеорології та ДНТЦ «Екоресурс». Вони зустрілися з головою районної ради Іваном Лосіком, керівником апарату райдержадміністрації Василем Гоцуляком та сільськими головами краю.
     «Спеціалізований вимірювальний прилад визначатиме рівень води у річках та інших водних об’єктах для моніторингу водного балансу. Згодом ці дані автоматично передаватимуть на сервер збору даних за допомогою мобільної GSM-мережі. Після первинної обробки даних результати вимірювань транслюватимуть у вигляді таблиць і графіків на спеціально розробленому веб-сайті Дністровсько-Прутського БУВР. За цими даними складатимуть гідрометеорологічний прогноз та сповіщатимуть населення про можливі паводки завдяки автоматичній системі оповіщення», - зазначили виступаючі.
     - Тобто, завдяки GSM-зв’язку в режимі реального часу надходитиме інформація про швидкість, температуру води в місці заміру в диспетчерський пункт, створений на базі Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів (наразі відбувається тестування цього обладнання), - наголосив Ян Дзюба. - У рятувальних служб буде година-дві, щоб прийняти вірне рішення - оперативно зреагувати і вжити заходи з порятунку людей.
     До речі, вперше в Україні на Буковині запрацює геоінформаційна система, яка передбачає моделювання розвитку подій при повені. Основним завданням проекту є зменшення екологічної, економічної і соціальної вразливості населених пунктів, що знаходяться в паводконебезпечній зоні.

Tеми