Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Сторожинецький район

Новини

25.03.2015 12:48

Корисна інформація від податкової інспекції |  Повідомлення податкової інспекції

За «круглим столом» - про застосування з липня 2015 року
у своїй діяльності  РРО  платниками єдиного податку третьої групи


Днями в державній податковій інспекції у Сторожинецькому районі відбулось засідання «круглого столу» з обговорення норм Податкового кодексу України за участю заступника начальника ДПІ у районі Людмили Хмелюк, начальників відділів державної податкової інспекції, керівників підприємств, підприємців району.
Відкриваючи засідання Людмила Іванівна зазначила, що відповідно до останніх змін, внесених до Податкового кодексу України, практично кожен платник єдиного податку має перейти на застосування касового апарату.
При цьому, вимоги щодо застосування касових апаратів набирають чинності:
- для платників єдиного податку третьої групи – з 01 липня 2015 року;
- для платників єдиного податку другої групи – з 01 січня 2016 року.
Також,  було зазначено, що для платників єдиного податку, які використовують у своїй діяльності РРО, передбачений мораторій на перевірки. Зокрема, якщо платники єдиного податку другої і третьої груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 01.01.2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО відповідно до норм Податкового Кодексу України.
          Присутнім розповіли, що не застосовуватимуть реєстратори розрахункових операцій лише платники єдиного податку другої і третьої груп (підприємці), які здійснюють діяльність на ринках, продають товари дрібно роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також всі платники єдиного податку першої групи.
Нагадуємо, зазначені норми передбачені Законом України від 28.12.14 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Сторожинецькі  школярі знову завітали до податкової

ДПІ у Сторожинецькому районі постійно проводить плідну виховну роботу з підростаючим поколінням – майбутніми платниками податків. Одним із таких заходів є проведення Днів відкритих дверей для учнів загальноосвітніх шкіл м. Сторожинець та району.
Так, днями черговий екскурс в процес діяльності податкової інспекції фахівці ДПІ провели для учнів 9-х класів Сторожинецького ліцею. Учням продемонстрували роботу Центру обслуговування платників, де вони змогли на власні очі побачити як саме співпрацюють податківці та платники податків.
Під час відвідин податкової інспекції учні мали можливість поспілкуватися з першим заступником начальника ДПІ Сергієм Лєсніком. Під час жвавої, невимушеної розмови Сергій Миколайович відповідав на різні запитання школярів, адже учні 9-х класів протягом цього навчального року вивчають курс «Основи податкових знань». Господарі та гості домовились, що наступна зустріч відбудеться в ЗОШ № 1, де для учнів буде проведено відкритий урок.
Проведення подібних заходів надає молодим людям змогу вже у досить юному віці мати уявлення про функціонування податкової системи та економіки країни в цілому. Цим самим податківці сприяють вихованню сумлінних та обізнаних платників податків


Як скористатись податковим компромісом

ДПІ у Сторожинецькому районі, повідомляє суб’єктів господарювання щодо процедури податкового компромісу. Нагадаємо, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб та заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.
Під строками давності розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація буде подана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємства та/або суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у ФО,
якщо ЮО  здійснює продаж рухомого майна цій ФО?


ДПІ  у Сторожинецькому районі доводить до відома  платників, що відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
При цьому, пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172-173 ПКУ.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна встановлений ст. 173 ПКУ.
Крім того, пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Враховуючи вищевикладене, якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.
Однак, якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.
 

Як оподатковується дохід, отриманий ФО
від продажу власного рухомого майна?


ДПІ  у Сторожинецькому районі нагадує, що пунктом 1 ст.325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (п.2 ст.325 ЦКУ).
Відповідно до п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ (5 %).
Згідно з п.173.2 ст.173 ПКУ як виняток із положень п.173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ.
Враховуючи те, що ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа – підприємець, дохід, отриманий фізичною особою - підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст.173 ПКУ.

  Хто є відповідальним за сплату (перерахування) ПДФО при отриманні спадщини


ДПІ  у Сторожинецькому районі доводить до відома  платників, що відповідно до п.174.3 ст.174 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини


ДФС Буковини:інформаційна довідка про
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс «ЗІР»

Головне управління ДФС у Чернівецькій області повідомляє ,що для уникнення множинного трактування положень законодавства відповіді на звернення суб’єктів господарювання та громадян надаються з використанням Бази знань –автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання платників податків. Скористатися Базою знань можна на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ) за посиланням http://zir.minrd.gov.ua/ або звернутися до Контакт – центру за телефоном 0 – 800 – 501007.    
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі «ЗІР») створено у рамках Електронного Уряду з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій у сфері побудови веб-ресурсу та розглядається як інтегрований ресурс в інформаційне середовище органів ДФС, у якому уся направленість діяльності Державної фіскальної служби України, як внутрішня так і зовнішня, а також усі відповідні процеси інформаційно-довідкових ресурсів підтримуються та забезпечуються відповідними інформаційно-комп’ютерними технологіями.
Робота «ЗІР» направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією.
Інформаційне наповнення «ЗІР» здійснюється на підставі функціональних повноважень ДФС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру (щорічно понад 1 млн. звернень) та з метою мінімалізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державою.
У розділах «ЗІР»: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Письмові консультації» інформація систематизована по тематиках:оподаткування;митна справа;єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;електронний цифровий підпис.
У розділі «Запитання – відповіді з Бази знань» реалізована можливість самостійного пошуку інформації, шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру по телефону, електронній пошті та письмово.
Розділ «Нормативні та інформаційні документи» містить нормативні та інформаційні документи з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та електронного цифрового підпису, інших питань законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС, а також іншу інформацію стосовно роботи органів ДФС.
Розділ «Письмові консультації» наповнюється витягами з письмових консультацій, підготовлених ІДД ДФС на типові звернення суб’єктів господарювання та громадян.
Розділ «Коментарі та пропозиції» надає можливість працівникам органів фіскальної служби здійснювати зворотній зв’язок з модератором «ЗІР» шляхом залишення коментарів-пропозицій до запитань – відповідей з Бази знань, з метою прийняття участі у формуванні та вдосконалення автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання суб’єктів господарювання та громадян. В подальшому таку можливість з використанням електронного цифрового підпису матимуть і зовнішні користувачі.
Функціонал ресурсу забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, розміщених в Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використання Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів, а в перспективі запровадження інтерактивних посилань на взаємопов’язані документи.
Інформаційно-довідковий департамент ДФС продовжує роботу щодо розширення можливостей та підтримки ресурсу в актуальному стані.
Для надання пропозицій та зауважень щодо роботи ресурсу пропонується використати «Форму зворотного зв’язку».

Щодо практичного застосування положень Кодексу
Головне управління ДФС у Чернівецькій області  повідомляє, що з запровадженням сплати з 01.01.2015 р. акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, зокрема, нафтопродуктів, Державна фіскальна служба України надала роз'яснення.
Як розраховувати суми податкового зобов’язання з акцизного податку та податку на додану вартість з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів?

Підпунктом 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі.
Для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість) у розмірі 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу), а у разі не прийняття такого рішення цей податок справляється із застосуванням мінімальних ставок (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу). Отже, незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, Кодексом передбачена єдина ставка податку – 5 відсотків.
Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (ПЗа) становитиме:
ПЗа = ФРЦ : 105 х 5, де
ФРЦ - фактична роздрібна ціна, за якою реалізують нафтопродукти.
Сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість (ПЗпдв) складатиме:
ПЗпдв = (ФРЦ – Пза) : 120 х 20.
Роз’яснення щодо платників акцизного податку, бази, об’єкта оподаткування та ставки акцизного податку з роздрібних продажів, а також приклад обчислення суми податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів надано листом ДФС від 20.01.2015 р. N 1519/7/99-99-19-03-03-17, Лист також розміщено на офіційному сайті ДФС (банер "Податкові зміни - 2015").


Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції з відпуску підакцизного пального через мережу АЗС, що експлуатується відповідними операторами ринку нафтопродуктів, уповноваженим представникам (безготівковим клієнтам) іншого суб’єкта господарювання при пред’явленні ними старт-картки, бланку-дозволу (талону) чи відомості тощо, шляхом заправки автотранспортних засобів? При цьому оператор ринку нафтопродуктів (експлуатант АЗС) проводить повну суму операцій через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів при безготівковій формі оплати.

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
При цьому реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (нафтопродукти, скраплений газ, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування (абзаци перший та другий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.
Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.
Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).
Згідно із Законом N 265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно з розділом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 р. N 281/171/578/155 (далі - Інструкція N 281):
талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому;
платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг.
Смарт-картка (паливна картка) є платіжною карткою із вмонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та/або виконання службових операцій (п. 2.1 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Національного банку України від 10.12.2004 р. N 620).
Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання платіжних паливних карток (у т.ч. смарт-карток) і талонів встановлюються договором про відпуск палива і паливно-мастильних матеріалів за паливними картками між покупцем і продавцем. Паливна картка, талони передаються на підприємство за актом приймання-передачі після оплати вартості згідно з умовами договору. Підтвердженням факту отримання пального можуть бути видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.
Відповідно до Правил N 1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.
Отже, при відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з п. 216.9 ст. 216 Кодексу.
Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року N 1442 (далі - Правила N 1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів (п. 2).
АЗС поділяються на стаціонарні, пересувні та контейнерні (п. 3 Правил N 1442).
Стаціонарні АЗС - комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів з наземним або підземним розміщенням резервуарів і з не зблокованими з ними паливо-, масло- та газороздавальними колонками. На стаціонарних АЗС можуть розташовуватися пункти продажу товарів та надання побутових послуг.
Пересувні АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів.
Контейнерні АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.
Заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (п. 34 та п. 35 Правил N 1442).
Таким чином, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (п. 2 Правил N 1442 та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять"), такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.


Хто є платником акцизного податку - оператор ринку нафтопродуктів, експлуатант АЗС, суб’єкт господарювання - посередник чи суб’єкт господарювання, безготівкові клієнти якого отримують нафтопродукти через АЗС?

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
Відповідно до Правил N 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску кінцевим споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил N 1442 та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять").
Відповідно до Правил N 1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.
Таким чином, податкові зобов’язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.


Хто є платником акцизного податку - комітент чи комісіонер - у разі коли комісіонер від свого імені здійснює реалізацію підакцизних товарів, які належать комітенту, через мережу заправних комплексів за готівку або із застосуванням банківських платіжних карток та проводить розрахункові операції на повну суму покупки?


Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
Під реалізацією підакцизних товарів (продукції) розуміються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж, зокрема, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також палива моторного альтернативного безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (абзаци перший та другий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону N 265, а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).
Відповідно до Правил N 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску кінцевим споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил N 1442 та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять").
Відповідно до Правил N 1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.
Таким чином, платником податку з роздрібних продажів підакцизних товарів є комісіонер, тобто особа, яка від свого імені здійснює реалізацію підакцизних товарів через мережу заправних комплексів через колонки.


Яким чином можна визначити та документально підтвердити, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів проведена безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків?


Відповідно до ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять":
роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.
Відповідно до Правил N 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил N 1442).
Згідно із Законом N 265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Отже, при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС провадиться операція з продажу пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібних продажів відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, здійснення якої документально підтверджується як для розрахункової операції (оформлення відповідного розрахункового документу).

Ці розяснення надано листом ДФС України від 18.03.2015 р. N 9132/7/99-99-19-03-03-17

  • Джерело: Прес-служба ДПІ в Сторожинецькому районі

Tеми