Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Сторожинецький район

Новини

24.02.2015 16:28

БУДЬМО ГІДНИМИ ПОДВИГУ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ |  Громадянське суспільство

Минув рік, як Майдан Незалежності в Києві, як і всю Україну, зрештою, як і світ, стрепенуло від пострілів снайперів, кулі яких обірвали життя мітингувальників. Таким чином було перейдено межу, за якою почався новий історичний відлік для України.
Кадри відеохроніки на довгі роки, десятиліття не залишать байдужими нікого з тих, хто побачить, як відлітали у вирій душі патріотів, котрі оборонялись від силовиків, зазвичай, дерев’яними щитами. Високий дух майданівців став прикладом нескореності, мужності та непохитності у відстоюванні високих ідеалів. Їхні гарячі серця були переповнені щирою любов’ю до України, бажанням змінити на краще життя в державі, благородством та вірою у світлу долю. Отож, київський Майдан, як і згодом всі євромайдани в багатьох містах країни, стали своєрідними епіцентрами боротьби за свободу - цей найцінніший дар неба. А лемківська пісня “Пливе кача” - реквіємом за полеглими, котрих народ охрестив Небесною Сотнею, воїнами світла і добра, передовим загоном Революції гідності.
Вшановуючи ці вікопомні події, в яких активну участь взяли й чимало патріотично налаштованих громадян нашого краю, а також з метою відзначення подвигів захисників Майдану, увіковічення пам’яті полеглих у цю доленосну годину та виховання патріотизму у нинішніх та наступних поколіннях, Президент України встановив своїм указом щорічно 20 лютого відзначати День Героїв Небесної Сотні.
Нині Герої Небесної Сотні, портрети яких розміщені завдяки старанням влади та небайдужих людей, в тому числі і на галереї слави у Сторожинці, стали, образно кажучи, тим сузір’ям, котре повсякчас нагадуватиме своїм немеркнучим світлом з далеких небес, що народ України виборював майбутнє у важких змаганнях, як і повсякчас нагадуватиме тим, хто приходить у владу, що законність, честь і справедливість є невід’ємними складовими нинішнього і завтрашнього дня нашої держави, у якій прагне жити переважна більшість українського народу, сповідуючи європейські цінності, кращий світовий досвід.
Тож, будьмо гідними ідеалів, за які полягли воїни Небесної Сотні, гідними тих кращих синів і дочок України, котрі поклали життя за рідну землю та народ від часів козацтва до часів УПА, котрі і нині на східних рубежах України проливають кров, гинуть за майбутнє України. І хай нам усім у цих змаганнях допоможе Бог.
Слава Україні! Героям Слава!

«Груди! Відкрийте йому груди! Швидше! Швидше!».

Відкрили йому груди. Там рана від кулі. Глибока. Кров витікає. Каска злетіла, волосся русяве розсипалося. Очі блакитні – як небо над його головою.

Схилилися хлопці над ним.

«Мені не болить… Я – живий… Не болить… Мамо….»

Він – такий юний. Ще зовсім дитина. Сорочина стала червоною.

Ще кликав маму, ще шепотів слова – теплі, як кров, що витікала життям з його грудей. Ще питав про весну – чи ж настала вже?..

Не плачте, мамо. Ваш син ще прийде до вас. Коли ви спатимете. Розкаже, як любив вас…

Вже не тече кров із його ран. Вже не пече йому у грудях більше. Вже у Сотні своїй Небесній він стоїть на варті. По праву руку від Бога. А по ліву – його побратими. Андрійки, Васильки, Іванки, Назари, Устими… Ті, хто нині названий Сотнею Небесною.

Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в мить останню віддали нам найдорожче, що мали, – життя свої…

За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, дітей їхніх ненароджених доколихали, пісень за них доспівали…

Не плачте, мамо. Дайте поплакати Україні. Весна – вже на порозі…»

Ці слова з уст ведучих стали лейтмотивом заходу, який відбувся у п’ятницю, 20 лютого, на центральному майдані міста Сторожинець. Присутні – голова районної державної адміністрації Ярослав Бартош, голова районної ради Катерина Гуцуляк, народний депутат України Іван Крулько, представники, установ, підприємств та організацій Підгір’я, освітяни та учні шкіл, інші небайдужі краяни – вшановували пам’ять Героїв Небесної Сотні, яких рік тому безжально розстрілювали снайпери. Постріл за пострілом, обривалося життя чиїхось батьків, чоловіків, синів… А вони йшли назустріч смерті, прикрившись лише дерев’яними або металевими щитами, які кулі пронизували наскрізь… Так демонстрували свою позицію, небажання жити в тоталітарній диктаторській державі, де керують свавілля чиновників, корупція, беззаконня. Прагнули здобути краще майбутнє для своїх дітей та онуків, для нас з вами…

З уст виступаючих – Катерини Гуцуляк, Івана Крулька, матері Героя, який загинув у зоні АТО, Юрія Чікала – Марії Кордубан, учня Давидівської ЗОШ Вадима Гатежа та працівників культури району – звучали заклики до вшанування героїв Небесної Сотні у своїй пам’яті та молитві, до небайдужості та вияву громадянської позиції. Також Катерина Гуцуляк оповіла присутнім почуту розповідь – про батька, який разом із сином брав участь у акціях протесту, а після масових розстрілів мітингувальників розгублено і з жахом піднімав покривала, якими вкрили загиблих, боячись побачити там свою кровинку… Згодом він знайшов його з понівеченою блакитною каскою. Цей був Герой Небесної Сотні – Устим Голоднюк…

Здіймаючи руки до Бога у молитві разом зі священиками – настоятелем церкви Архистратига Михаїла о. Петром Андрійчуком та вікарієм римо-католицької парафії святої Анни Єжи Гавлюком, краяни вдивлялись у обличчя звичайних людей, які стали Героями, на галереї слави району. Їхні портрети діти увінчали власноруч виготовленими маками, що стали символом загиблих на полі бою захисників України.


  • Автор:Олеся ДЛУЖАНСЬКА. Фото Дмитра ЯКОВІЦИ.
  • Джерело: "Рідний край" від 20.02.2015

Tеми