У цьому заході взяли, зокрема, участь начальник Головного фінансового управління Є. М. Пушко-Цибуляк, її заступники Ю. І. Чобан, В. Х. Шмальц, М. І. Філіпець, заступник голови Державної податкової адміністрації О. П. Скорейко, перший заступник начальника Головного управління Державного казначейства в Чернівецькій області О. І. Паскар, а також керівники фінансових управлінь з усіх районів області. Наш район, окрім начальника фінансового управління І. А. Слюсаря, представляли й перші особи - голова райдержадміністрації М. М. Карлійчук, голова районної ради Л. І. Паладій, керівники відділів та служб райдержадміністрації, районної ради, голови місцевих рад, інші розпорядники коштів районного бюджету.
На порядок денний винесене питання, яке в період поглибленої кризи набуває особливої ваги - “Про виконання місцевих бюджетів області за підсумками роботи у І кварталі цього року та завдання щодо якісного його виконання у 2009 році”. Забігаючи наперед, слід підкреслити, що місце проведення - Сторожинець - вибране не випадково: наш район - в числі кращих у розрізі порушеної проблеми. Щоправда, подібні заходи заплановано провести і в інших.
Відкриваючи засідання, його голова Є. М. Пушко-Цибуляк наголосила на цьому. А ще підкреслила про подвійну відповідальність за використання бюджетних коштів у кризовий період.
Єлизавета Михайлівна надала слово господарям - керівникам влади, попрохавши дати дещо ширшу характеристику району. Тож, у виступі М. М. Карлійчука йшлося не лише про фінансовий стан, а й про особливості Сторожинеччини, яка є не тільки багатонаціональною, а й різноконфесійною. При цьому панують взаєморозуміння і злагода. Але особливо багато важить чітка єдність обох гілок влади. Микола Миколайович підкреслив, що на тлі кризи позитивним явищем є відсутність масових скорочень на виробництві, оптимізм аграріїв у індивідуальному секторі. Але найкрасномовнішим фактом у антикризовій програмі є те, що за перший квартал у районі зареєстровано нових 112 юридичних та 159 фізичних осіб. Тобто, криза кризою, а підгоряни започатковують власний бізнес. Йшлося і про успіхи в соціальній сфері, будівництві садків, шкіл. Разом з тим є проблеми з будівництвом мостів та ремонтом доріг, берегоукріпленням, що стало особливо актуальним після повені 2008-го.
Микола Миколайович висловив стурбованість тим, що через високі процентні ставки краяни не можуть скористатися кредитами. Це, звичайно, негативно позначається на темпах виробництва. Щодо резервів поповнення бюджету, то вони є, насамперед, у сфері землекористування.
Голова районної ради Л. І. Паладій у виступі дав характеристику політичній ситуації у районі. Зокрема, депутатський корпус представляють шість фракцій політичних партій і блоків.
- Однак, на порядок денний питання політичного характеру не виносимо: немає потреби. Панує повне розуміння, адже працюємо на спільну мету - покращення життя краян через наповнення бюджету, - зауважив Лазар Іванович.
За перший квартал, підкреслив він, районний бюджет виконано на 129 відсотків. Чимало заходів вживається щодо подальшого збільшення надходжень. Насамперед - виведення “з тіні” виробництва, легалізація робочих місць у сфері лісопереробки, перевезень, торгово-посередницькій діяльності.
Про бюджетний фінансовий стан в розрізі районів доповідали члени колегії з числа відповідальних осіб Головного фінансового управління облдержадміністрації. Зазначено чимало суттєвих змін, пов’язаних з впливом кризи. Негативні явища спостерігаються у сфері сплати податків фізичних осіб. Не виконують показники податкових органів з окремих видів надходжень. Зокрема, зменшились митні збори. Ці та інші упущення спричинили сповільнення темпів приросту порівняно з попереднім роком.
Тим часом помітно зросли видатки. В тому числі - у нашому районі. Так само, як і у попередні роки, пріоритетною галуззю у цьому плані залишається освітянська. На другому місці -медицина та соціальний захист.
Як приклад, наведено формування бюджету у нашому районі. Сесії, на якій затверджують головний фінансовий документ року, передує ретельна робота в комісіях, обговорення розподілу коштів за окремими статтями з керівниками бюджетної сфери.
- Це - позитив, - зазначила заступник начальника Головного фінансового управління М. І. Філіпець.
Вона підкреслила той факт, що у нашому районі виважено підходять до різного роду стимулюючих виплат. Щодо надходжень, то за цим показником ми посідаємо четверте місце в області. Критика прозвучала на адресу місцевих рад, де виконують завдання лише з окремих видів надходжень, в той час, коли на інші взагалі не звертають уваги. Тобто, резерви ще є.
Виступаючи перед присутніми, начальник районного фінансового управління І. Слюсар підкреслив, що власні доходи в розрізі бюджету складають близько 11%, а решту -дотації, субвенції з державного.
- Лише місто має кращу ситуацію, - зауважив він. Тим часом, як підкреслила заступник начальника Головного фінансового управління Л. А. Дякова, треба налаштовуватись на самовиживання, а не чекати фінансових вкраплень з Києва. Ця тенденція стає все більш реалістичною. На цьому тлі популярними стають непопулярні рішення: оптимізація (скорочення чисельності) бюджетних установ та ін.
При обговоренні питання прозвучало чимало доповнень, зауважень, пропозиції. На репліку одного з доповідачів щодо нецільового використання коштів прозвучало цілком закономірне питання: як при існуванні державної служби - казначейства - можуть бути факти нецільового витрачання бюджету? Адже ця служба суворо контролює використання державних грошей.
Схвальними оплесками у залі підтримали виступ начальника райвідділу освіти В. Д. Грозаву. Він наголосив, що наш район, який має стільки лісових масивів, міг би бути цілком самодостатнім. Однак, лісовими багатствами розпоряджаються з столиці. На думку багатьох, хто був на засіданні колегії, це керівництво “згори” далеко не безболісне для нашого краю, для кожного, хто тут мешкає... Пропозиція проста: дайте буковинцям розпоряджатися власними ресурсами - і наш край перестане вважатися дотаційним.
- Мені прикро констатувати, що при всіх позитивних тенденціях у освітянській галузі, практика підготовки шкіл до навчального року за рахунок батьківських пожертвувань не міняється, - підсумував Василь Дмитрович.
Сільський голова Комарівців С. І. Бажура порушила інше питання, яке хвилює багатьох: чи продовжиться фінансування будівництва об’єктів, що постраждали внаслідок повені? Зокрема, мала на увазі дороги та мости. На жаль, прогноз не зовсім оптимістичний. Розпочаті об’єкти, очевидно, будуть фінансуватися, а інші - сумнівно. До речі, як підкреслили члени колегії, наш район не був обділений державою у фінансовому плані при ліквідації наслідків стихії.
Чи не найбільший акцент на засіданні було зроблено на невикористані резерви щодо поліпшення фінансового стану. Пошук таких має тривати щодня. Адже бюджет формується за принципом участі багатьох суб’єктів. А ще непогано б обмежити в окремих випадках “апетити”. Як би не було, криза - явище минуче. Головне - гідно її пережити. Щодо пересічного громадянина, то він - найбільш адаптований у цьому процесі.