Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Сторожинецький район

Новини

09.04.2014 09:04

«ТАМ МИ ВІДЧУЛИ СПРАВЖНЮ УКРАЇНСЬКУ ЄДНІСТЬ» |  Суспільство

Саме в ці дні не побоялись висловити свою громадянську позицію десятки наших краян. Серед них - Олександр Червоняк та Павло Штефюк з Банилова-Підгірного. Ми поцікавилися: чим жив у сурові зимові дні Майдан та яка атмосфера там панувала?
Учитель фізичної культури місцевої гімназії Олександр ЧЕРВОНЯК їздив на Євромайдан одразу після вбивства перших мітингувальників - Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та інших.
- Ми пробули у столиці три доби, - розповідає краянин. - Були і на Майдані Незалежності, і на вулиці Грушевського, на якій тоді тривали збройні протистояння між мітингувальниками та силовиками. І навіть допомагали відновлювати зруйновані правоохоронцями барикади з шин.
Зі мною до столиці подалися вчитель В. Приходько з Бобівців, Е. Місюра зі Сторожинця, ще двоє освітян з Михальчі та один - із Заволоки. Одразу вразила атмосфера патріотизму та дружелюбності на Майдані. Люди були готові стояти до кінця: поки не піде у відставку уряд та тодішній Президент Янукович. Мітингувальники приїжджали з усіх куточків України. Тут були і колишні заробітчани, і студенти, і викладачі вузів, і пенсіонери... З уст незгідних з режимом звучали різні мови. На Майдан приходили не за гроші, як це намагаються необ'єктивно відобразити російські ЗМІ, а за ідею. А яку підтримку мітингувальники відчували від киян! Словами не передати! Жителі столиці щодня приносили величезні сумки з харчами, теплим одягом, ліками, роздавали мед і гарячий чай... У різних районах Києва у ті дні люди віталися «Слава Україні!» - «Героям слава!». Пам'ятаю, мене до сліз розчулила картина, яку побачив: шини для барикад несли мама і її маленькі діти... Там ми відчули справжню українську єдність. Зрозуміли, що прислів'я «Моя хата скраю» вже для нашого народу - не актуальне. Адже проти спільного ворога постали всі... Водночас на Майдані витав дух миру, ніхто не був налаштований до збройного наступу, хіба що - до захисту і оборони.
Ветеринарний лікар Павло ШТЕФЮК, який, до речі, є позапартійним, поїхав з друзями з Чернівців на Євромайдан вже після розстрілу мітингувальників.
- До того часу щодня спостерігав за подіями у Києві, переглядаючи новини на опозиційних каналах, - каже чоловік. - Разом з сім'єю не міг стримати обурення через побачене: як знущалися над людьми! Це просто жах! Просто не міг не долучитися до Революції гідності. В той час ще ніхто не передбачав, що «Небесна сотня» своєю кров'ю освятила усім українцям повалення режиму диктатора і прихід нової влади. Тоді всі боялися, що ці жертви - не останні...
Пригадую, на Євромайдані мене найбільше вразила самоорганізація людей. Кожен чітко знав і виконував функції, які йому довірили, відповідав за свою ділянку роботи. А новоприбулі проходили, так званий, маленький «кордон». Зокрема, треба було надати інформацію: хто ти і звідки приїхав, з якою метою... Це робили задля того, щоб не допустити різного роду провокацій...
Не зарікаюсь, що більше не поїду до Києва. Якщо в цьому буде потреба...
Олександра Червоняка та Павла Штефюка об'єднують не лише спільні громадська позиція та місце проживання, але й те, що вони обоє поїхали до столиці саме після розправи над мирними мітингувальниками. Тому, за словами краян, після від'їзду їхні дружини, діти та батьки ходили «самі не свої» від переживання та тривоги. Але, Богу дякувати, дочекались своїх рідних живими та здоровими.
- Надіємось, що жертви українців не були марними і Україна стане по-справжньому незалежною, демократичною та європейською державою. Жити саме в такій країні заслуговують наші діти, - вважають жителі Банилова-Підгірного.

  • Автор:Олеся ДЛУЖАНСЬКА.
  • Джерело: "Рідний край" від 04.04.2014

Tеми