Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Сторожинецький район

Новини

24.09.2012 09:25

ІЗ МУЗИКОЮ В УНІСОН - ДУША |  Культура

Хтось відданість справі називає хоббі, хтось - фанатизмом, але щодо оцінки роботи вчителя дитячої музичної школи, музиканта з багаторічним стажем В. Л. Петровича, мова йде про високий професіоналізм.
Музика ввійшла в життя Валерія Леоновича ще з раннього дитинства, коли, навчаючись у Новоселицькій середній школі, відвідував ще й музичну. Спочатку опановував акордеон, але пізніше все-таки перевівся у клас духових інструментів, бо дуже подобалася гра на тромбоні, і взагалі - звучання оркестру. Після закінчення культосвітнього училища в Чернівцях хлопець почав свою трудову діяльність викладачем рідної новоселицької музичної школи, де молодого педагога-музиканта захоплено сприйняли вихованці, яким з перших днів прищеплював любов до світу музики. Тож на роботу йшов з піднесенням і задоволенням.
Доля внесла корективи у плани Валерія. Армія, військовий духовий оркестр... Так визначився подальший шлях. Випало служити в Німеччині, а пізніше направили в танковий полк, що дислокувався в Сторожинці. З того часу це містечко, сповнене співучих, талановитих людей, закоханих у музику, і стало другою малою батьківщиною не тільки Валерія Леоновича, але і його симпатичної, завжди веселої і оптимістичної супутниці життя, з таким багатообіцяючим ім’ям - Любов.
Родина Петровичів влилася у містечкове життя, на той час - бурхливе і розмаїте. Валерій Леонович, окрім військової служби, відновив кар’єру педагога: почав працювати у музичній школі. Тож, коли через багато років полк розформували і оркестр по суті перестав існувати, вже була повноцінна йому заміна - колектив дитячої музичної школи.
Впродовж багатьох років вихованці В. Петровича поповнюють ряди професійних музикантів, здобуваючи фах у різних освітніх закладах: училищах, університетах, консерваторіях. Але теплий спогад про дитячий духовий оркестр завжди залишається найсвітлішим...
І це зрозуміло. Бо Валерій Леонович - вчитель з великої літери, наділений багатьма рисами, які так цінують діти: стриманий, толерантний, вимогливий і справедливий водночас. Тож батьки охоче доручають своїх чад цій людині, яка уміє побачити в дитині особистість, розгледіти зерна таланту і розвивати їх.
Звичайно, найкрасномовніше підтвердження цих слів - вибір синів - Олега і Валерія, які також пов’язали життя з музикою, поклавши початок династії. Можливо, й маленький онук Павлик піде колись стопами батька і дідуся...
Тепер у житті В. Л. Петровича - цікавий етап: відзначив зрілий, козацький ювілей. Час, коли вже варто оглянутися назад, у минуле і зважити все, що зробив, щоб спланувати подальше майбутнє. Віриться, що воно, як і попередні роки, буде сповнене музикою, яка звучить в унісон з пориваннями душі цієї скромної і
стриманої людини.
Цікаво було почути, що про нього скажуть колеги. Тож, насамперед, звернулися до директора музичної школи С.Г.Репало.
- О! Наш Петрович - це дуже віддана справі людина. Ви тільки подивіться, скільки його учнів “засвітилися” на конкурсах обласного рівня: Володя Мельничук, Юра Ганущак, Валерій Андрійчук... Уміє він згуртувати, об’єднати, а головне - навчити, - захоплено говорить Світлана Григорівна.
-  Від цієї людини ніколи не йде негатив: оптиміст сам і інших заряджає. Валерій Леонович - людина-мажор в нашому колективі. А ще він тонко розбирається в людях, уміє підтримати в скрутній ситуації, співчувати і розуміти... - каже викладач Тетяна Білова.
Вона підкреслює, що духовий оркестр музичної школи впродовж багатьох років є одним з кращих в області. І це - завдяки керівнику, Валерію Петровичу.
Кваліфікаційні категорії “старший викладач” та “спеціаліст першої категорії” - це лише скромне відзначення високого професійного рівня цієї людини. Але найвища нагорода - ціла плеяда вихованців, для яких став орієнтиром. Це вартує затрачених зусиль. Безсумнівно.

  • Автор:Лариса ЛЄВІНА. Фото Дмитра ЯКОВІЦИ
  • Джерело: "Рідний край" від 21.09.2012 року

Tеми