МЕДИЧНІ ЗАКЛАДИ РАЙОНУ ОБСЛУГОВУЮТЬ ЗАГАЛОМ 96,5 ТИСЯЧІ ЖИТЕЛІВ ПІДГІР’Я, З ЯКИХ 71 ТИСЯЧА - ДОРОСЛІ, 4,9 ТИСЯЧІ - ПІДЛІТКИ, 20,6 ТИСЯЧІ - ДІТИ. МАТЕРІАЛЬНА БАЗА ГАЛУЗІ - ЦЕ 8 ЛІКАРЕНЬ, 16 АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ, 22 ФЕЛЬДШЕРСЬКО-АКУШЕРСЬКІ ПУНКТИ. ЗАГАЛОМ, В ПРАКТИЧНІЙ ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я КРАЯН ЗАДІЯНІ 191 ЛІКАР, 411 ОСІБ СЕРЕДНЬОГО МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ. ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ З НИХ - ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ.
ЦІ ЦИФРИ ТА ФАКТИ - ДОСИТЬ КРАСНОМОВНІ. ТА ВСЕ Ж, НАПЕРЕДОДНІ ПРОФЕСІЙНОГО СВЯТА МЕДИКІВ МИ ЗВЕРНУЛИСЬ ДО ГОЛОВНОГО ЛІКАРЯ ЦРЛ, ЗАСЛУЖЕНОГО ЛІКАРЯ УКРАЇНИ М. Д. ПЛЕГУЦИ, ЩОБ РОЗПОВІВ ПРО УСПІХИ ТА ПРОБЛЕМИ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГАЛУЗІ В РАЙОНІ.

Насамперед, цікавить, що Матвій Дмитрович вважає пріоритетним у діяльності медиків?
- Безсумнівно, це - турбота про здоров’я населення. За останній рік вдалося стабілізувати показники з онкозахворюваності, захворюваності на туберкульоз, серцево-судинних хвороб. Зменшено смертність від інфаркту міокарда. В районі - найнижчі в області показники занедбаних випадків раку, знижено ймовірність спалаху інфекційних хвороб. Це, звичайно, було б неможливим без сумлінної праці майже тисячного загону медиків райлікарні: від мо ло дшої ме дичної сестри - до керівно го складу. Не ме нш вагомим є внесок сільських лікувально-профілактичних закладів.
У цьому процесі головну роль відіграють кадри. Вище вже згадано цифри, але за ними - конкретні люди. Зокрема, такі, як завідуючі відділеннями М. Г. Гуцуляк, І. В. Красовський, В. Д. Манчуленко, Ю. М. Жар, М. П. Багрій, В. Г. Манчук, головні лікарі сільських дільничних лікарень К. К. Бурла (Чудей), В. В. Кваснюк (Великий Кучурів), М. І. Гауліка (Нижні Петрівці), багато інших. Найкрасномовнішим свідченням професійності цих людей є їхній високий авторитет. Зразки самовідданого служіння справі демонструють медичні сестри. Це - старша медсестра ЦРЛ В . М. Токарюк, медсестри відділень - Л. В. Нікорич, Л. В. Піжевська, Н. В. Казюк, С. І. Бойчук, Г. І. Пендюк, Г. І. Кушнір, інші.
Кор.: - Знаю, що у медичній галузі району трудиться чимало лікарських династій: це, приміром, Багрії, Токарюки, Макарови, Зима... Зрештою, ваша родина повністю складається з медиків. Як розцінювати такий факт?
М. Д. Плегуца: - Думаю, що кожен розуміє: якщо діти обирають фах батьків, то це - зважено і серйозно. Адже з дитинства мають змогу оцінити, наскільки складно бути медиком, як це відповідально і обтяжливо. Тож йдуть у медицину цілком свідомо, успадкувавши елементарну повагу до обраного фаху. Зазначу, що кадрами галузь
забезпечена повністю. Радує, що останніми роками помітно покращився якісний склад молодшого медичного персоналу.
Щодо загальної підготовки молодих кадрів, то її специфіка дещо змінилася. Останнім часом з впровадженням нових технологій, застосування сучасного обладнання, в тому числі - й електронного, неабияк зріс акцент на обізнаність і в цій сфері. Молодь краще й швидше адаптується в процесі. І вже цей показник можна зарахувати до переваг.
Загалом же людський фактор залишається головним у лікувальній практиці. І байдужі, недобросовісні люди в медицину не йдуть.
Кор.: - Ви називали такий красномовний факт: за підсумками 2009 року рівень народжуваності в районі склав 15,3 при показнику смертності - 10,9. Природний приріст - 4,4 особи на 1000 жителів району. Головним чином, що впливає на цей демографічний показник?
М. Д. Плегуца: - Ми вже говорили про людський фактор. Звичайно ж, відіграє роль державна політика підтримки дітей з сім’ями. Але дуже важливо, що нам вдалося значно зміцнити матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я. Це вплинуло й на якість медичного обслуговування. Додалося до існуючих 8 амбулаторій, 12 ФАПів, дільнична лікарня. Лише у 2009-му здійснено капітальний ремонт Давидівської та Їжівської амбулаторій, амбулаторій Банилово-Підгірнівської лікарні, практично завершено реконструкцію та капітальний ремонт ФАПів в Заболотті та Годилові. На природній газ буде переведено котельню в Старожадівській лікарні. Великий обсяг робіт здійснено в райполіклініці, пологовому відділенні. Проведено капітальний ремонт лабораторій.
Отримано чимало обладнання та апаратури шляхом централізованих поставок, є сподівання, що ця робота буде продовжена.
Цьогоріч приступили до ремонту терапевтичного відділення, буде замінено крівлю в пологовому і т. д.
Всі ці заходи сприяють покращенню умов праці медиків, що в кінцевому результаті сприяє поліпшенню здоров’я пацієнтів.
Намагаємося йти в ногу з часом, дбаючи про поповнення сучасною апаратурою. Дуже задоволений, що вже в нинішньому році, не зважаючи на економічну кризу, вдалося придбати 5 легкових автомобілів марки “Опель” для сільських та селищної дільничних лікарень. У поліклініці встановлено сучасний цифровий флюрограф, у пологовому відділенні з’явився апарат УЗД для обстеження вагітних (до речі, вже п’ятий у ЦРЛ), закуплено три кисневі концетратори, які виробляють кисень, дефібрілятор для відновлення роботи серця, 20 глюкометрів для визначення вмісту цукру в крові, три кардіографи, термостати та сухожарові шафи для стерилізації інструментів. Це - значний арсенал. Мені просто приємно про це повідомити. Надіємося, що до кінця року ще щось закупимо.
Кор.: - Наша газета публікувала чимало матеріалів щодо втілення реформи первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Знаємо і про створення медпунктів сімейного лікаря. А які зміни на шляху втілення страхової медицини?
М. Д. Плегуца: - Поки що успішно діє, створена в 1998 році, “лікарняна каса”, як елемент цієї страхової медицини. Фінанси каси акумулюються за рахунок добровільних відрахувань від заробітної плати працюючих та внесків осіб, які перебувають на пенсії. Торік до каси таким чином надійшло 305, 4 тисячі гривень, на лікування ж використано 311 тисяч. Різницю покрито за рахунок вільного залишку.
Вважаю, що навіть в умовах кризи кошти “ лікарняної каси” дають змогу утримувати на належному рівні медикаментозне забезпечення її учасників при стаціонарному лікуванні. “Каса” дає можливість відпрацювати механізм подальшого переходу на страхову медицину. Тож і надалі популяризуватимемо її роботу, залучаючи нових членів.
Кор.: - Одним з головних напрямків роботи системи охорони здоров’я, згідно з директивними документами керівних органів, є організація належної допомоги жінкам і дітям. Як втілюєте їх в життя?
М. Д. Плегуца: - Чи не найважливішим показником цієї роботи є рівень малюкової смертності. Торік, слава Богу, був нижчим середньообласного. Але прагнемо звести до нуля. У 2009-му райлікарня перемогла в проекті “Здоров’я матері та дитини”, який здійснювала американська Асоціація лікарів на всій території України. Нашу установу також акредитовано на звання “Лікарня доброзичливого ставлення до дитини”.
Пріоритетним є подальший перехід на роботу на засадах сімейної медицини, покращення надання допомоги сільським мешканцям, розвиток охорони материнства та дитинства, забезпечення медикаментами пільгових категорій населення, адекватної та своєчасної медичної допомоги.
Кор.: - Оптимістична налаштованість - це вже крок до успіху. І все ж - несвяткове питання: які проблеми найбільше хвилюють вас, як керівника галузі в районі?
М. Д. Плегуца: - В організації належного рівня обслуговування хвилює відсутність спецтехніки для надання швидкої допомоги. Нам треба хоча б 5-6 автомобілів, обладнаних за сучасними вимогами. А у плані моральному та матеріальному не задовільняє рівень оплати праці. Середня зарплатня медичного працівника в області складає на сьогодні приблизно 1320 гривень на місяць. Це -найнижчий показник в бюджетній сфері після освітян та культпрацівників. Факт, як кажуть, не потребує коментарів. Намічаються деякі зміни. І дуже надіємося, що вже невдовзі відчуємо увагу держави.
Користуючись нагодою, вітаю усіх своїх колег - медиків району - з нашим професійним святом. Бажаю всього найкращого - заслужили на це.
Кор.: - Дякую за розмову. Хай щастить вам у вашій гуманній праці.


На знімках: працівники дитячого відділення Марина САКАЛО, Ганна ІЛІКУЦА, Мая БОНДАРЕНКО, Валентина КРИЧУНЯК, Олена СЛЄЗАК, Домніка ГЕРМАН;

лікар-ординатор С. М. МЕЛЕЩУК оглядає пацієнта.