Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація
  • SiteHeart

Сокирянський район

Новини

13.04.2017 14:41

Деклараційна кампанія-2017 - оподаткування доходів отриманих у валюті  |  Повідомлення податкової інспекції

Деклараційна кампанія-2017 -

 оподаткування доходів отриманих у валюті

Сокирянська ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області роз’яснює, що якщо фізична особа отримує дохід у вигляді електронних грошей (WebMoney, UkrMoney, RBK Money, MoneXy, «Яндекс. Деньги» та інші) об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб у такої фізичної особи виникає у день зарахування коштів на електронний гаманець.

Пунктом 2.1 гл.2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.12.2004 №620, визначено, що електронний гаманець (далі - гаманець) - платіжний додаток платіжної картки, кошти за операціями з яким обліковуються на консолідованому картрахунку емітента і який дозволяє його держателю в межах установленого ліміту виконувати платіж за товари (послуги).

Платіжний додаток картки - програмний засіб, розміщений у пам’яті платіжної картки, за допомогою якого здійснюється ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів (послуг), перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі, а також здійснення інших операцій, передбачених технологією Національної системи масових електронних платежів (далі – НСМЕП). Може завантажуватися як готівкою, так і з рахунку завантаження клієнта. Платіжними додатками в НСМЕП є гаманець та чек.

Тобто, фізична особа, яка одержує дохід у вигляді електронних грошей, може за допомогою електронного гаманця користуватися ними, зокрема,- виконувати безготівкові розрахунки. Фактично це гроші, які обертаються не у формі паперових грошей, а через впровадження до сфери розрахунків комп’ютерної технології та сучасної системи зв’язку.

Відповідно до пп.168.1.3 пп. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо згідно з нормами р.IV ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Отже, якщо фізична особа отримує дохід у вигляді електронних грошей (WebMoney, UkrMoney, RBK Money, MoneXy, «Яндекс. Деньги» та інші) об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб у такої фізичної особи виникає у день зарахування коштів на електронний гаманець.

При цьому, якщо дохід не підлягає оподаткуванню під час його нарахування чи виплати, але не є звільненим від оподаткування, фізична особа зобов’язана самостійно включити суму такого доходу до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

 

База оподаткування ПДФО для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті.

Сокирянська ОДПІ інформує, що відповідно до п. 164.3 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.

 

Яким чином оподатковується ПДФО дохід ФО, отриманий від операцій на ринку Forex?

Сокирянська ОДПІ ГУ ДФс у Чернівецькій області інформує, що відповідно до статей 44, 45 і 47 Закону України ”Про Національний банк України” та розділів II і III Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 ”Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та з метою впорядкування операцій на міжбанківському валютному ринку України Постановою Національного банку України від 10.08.2005 № 281 затверджено Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (далі – Положення), відповідно до п. 34 розділу І якого уповноважені банки мають право здійснювати з іноземними банками власні арбітражні операції та арбітражні операції за дорученням клієнтів - фізичних осіб - резидентів, які не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Арбітражні операції на умовах маржинальної торгівлі (далі - арбітражні операції) – це безготівкові операції, які передбачають виконання двох зустрічних зобов’язань з купівлі та продажу однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту та здійснюються без реальної поставки валюти на міжнародному валютному ринку на умовах ”тод”, ”том” або ”спот” з метою отримання прибутку від зміни валютного курсу або хеджування валютних ризиків.

При цьому, валютна операція на умовах ”тод” – це валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору; валютна операція на умовах ”том” – це валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору; валютні операції на умовах ”своп” – це валютні операції за договором, умови якого передбачають купівлю (продаж, обмін) іноземної валюти зі зворотним її продажем (купівлею, обміном) на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій (курсів, обсягів, дат валютування тощо) під час укладення договору; валютна операція на умовах ”спот” – це валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору (п.4 розділу І.Положення).

Крім того, п. 34 розділу І Положення передбачено, що уповноважені банки мають право здійснювати арбітражні операції з іноземними валютами виключно в межах 1-ї групи Класифікатора.

Порядок розміщення гарантійного внеску на відповідному рахунку клієнта (розмір внеску, вид іноземної валюти, строк тощо) визначається в договорі між уповноваженим банком та клієнтом, який передбачає умови проведення арбітражних операцій.

Порядок розрахунків між банком та клієнтом за результатами проведення арбітражних операцій (відшкодування збитків за рахунок гарантійного внеску, порядок зарахування прибутку тощо) визначається відповідно до укладених договорів про здійснення арбітражних операцій.

Уповноважені банки мають право здійснювати арбітражні операції виключно після реєстрації в Національному банку правил проведення цих операцій в порядку, що визначений Національним банком. Юридичні особи (крім уповноважених банків) та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності не мають права здійснювати арбітражні операції. Відображення арбітражних операцій проводиться за окремими рахунками. Оподаткування доходів фізичних осіб регулюються розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Водночас слід зауважити, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи, тому для більш детальної відповіді пропонуємо платникам податку звернутись до територіального органу ДФС.

 

Яким чином оподатковуються ПДФО доходи за операціями з валютними цінностями?

Сокирянська ОДПІ ГУ ДФС у чернівецькій області пояснює, що відповідно до пп.165.1.51 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами р.IV ПКУ.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п.164.4 ст.164 ПКУ).

 

Найбільш актуальні питання та відповіді із застосування положень Податкового кодексу України в обчисленні та адмініструванні податків

 

Якщо підприємство орендує приміщення у фізичної особи, які знаходяться в іншій області. Куди сплачувати ПДФО за орендовані приміщення?

 

Сокирянська ОДПІ інформує, що суми ПДФО, що сплачує податковий агент - юрособа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), зараховують до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) (ст. 64 Бюджетного кодексу України). Нарахований відокремленим підрозділом на користь фізосіб ПДФО перераховують до відповідного бюджету за його місцезнаходженням (пп. 168.4.3 Податкового кодексу України). Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО, усі обов’язки податкового агента за нього виконує юрособа. У такому випадку суму податку перераховують до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо у платника податків, крім обов’язків сплати податків за своїм місцезнаходженням, виникає такий обов’язок на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік органу контролю за таким неосновним місцем обліку (пп. 7.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588).

Отже, ПДФО підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) у різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.

 

Нарахування ЄСВ на суми виплаченої винагороди за цивільно-правовими договорами

 

Сокирянська ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області інформує, що в листі від 15.02.2017 р. № 3128/6/99-99-13-02-03-15 ДФС України надано роз’яснення щодо нарахування ЄСВ на суми виплаченої винагороди за цивільно-правовими договорами. 

Так, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору, отримуючи винагороду, то до бази нарахування ЄСВ за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди.
При цьому, якщо база нарахування ЄСВ буде меншою за розмір мінімальної зарплати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки ЄСВ у розмірі 22%.

Якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, ЄСВ нараховується виходячи з розміру 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування. 

 

Про  платників єдиного податку, які  зобов’язані з 1 січня 2017 року застосовувати РРО

 

Сокирянська ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області інформує, що якщо в календарному році дохід платника єдиного податку другої і третьої груп, незалежно від обраного виду діяльності, перевищить 1 000 000 грн., такий платник зобов’язаний застосовувати РРО (п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України).

З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році” (далі – Закон).

Враховуючі внесені Законом зміни до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України та статті 9 3акону України ,,Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” при здійсненні реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реєстратори розрахункових операцій повинні застосовувати платники єдиного податку (фізичні особи - підприємці) незалежно від обсягу отриманого доходу протягом календарного року.

Згідно з частиною п’ятою статті 6 Закону України ,,Про захист прав споживачів” перелік груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 3 пункту 6 розділу II ,,Прикінцеві положення” Кабінет Міністрів України у тримісячний строк, з дня набрання чинності Закону, повинен прийняти нормативно-правові акти, необхідні для його реалізації.

 

Уразі прийняття його на роботу за цивільно-правовою угодою, чи потрібно подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу?

 

Постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), яка містить положення щодо укладення трудового договору. Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється ст. 24 КЗпП.

 

Чи звільняється від сплати єдиного соціального внеску самозайнята особа-інвалід?

 

Самозайняті особи (крім осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) з 01 січня 2017 року звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

 

У разі, якщо на підприємстві працює інвалід неповний робочий день. Як оподатковувати єдиним соціальним внеском – 8,41% із мінімальної зарплати чи за фактично відпрацьований робочий час?

Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) працівника–інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 відсотка (5,3 відсотка, 5,5 відсотка).

 

Чи змінилися вимоги щодо ліцензування виробництва і обігу спирту, алкоголю та тютюну у 2017 році?

Так, вимоги щодо ліцензування змінились. Законом України від 20.12.2016 р. № 1791-VIII внесено зміни до Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481 від 19.12.1995 р., зокрема щодо ліцензування.

Згідно із загальними правилами  ст.15 зазначеного закону, суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних  напоїв  або  тютюнових виробів  (крім виробництва вин  виноградних,  вин  плодово-ягідних  або  напоїв медових із   виноматеріалів  виключно   власного  виробництва), здійснюють поставку цієї продукції  суб'єктам  господарювання оптової  і  роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю. 

Річна плата за ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 500 000 гривень. 

Відповідно до змін, внесених Законом України № 1791 до ч. 5 ст.15 Закону № 481, з 01.01.2017 року річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік становить 30000 гривень. Обсяг виробництва розраховується з дня внесення плати за ліцензію до дня внесення наступного платежу.

У випадку невиконання зазначеної вимоги змінами до ч.2 ст.17 Закону № 481 передбачена відповідальність, зокрема, для виробників пива, які виробили понад 3000 гектолітрів пива на рік, за наявності ліцензії, річна плата за яку встановлена в розмірі 30000 гривень, - 200 відсотків вартості реалізованої партії товару, але не менше 500000 гривень.

 

Чи змінено у 2017 році порядок надання податкової знижки на оплату вартості навчання та який термін подання податкової декларації для отримання податкової знижки?

Так, пунктом 75 розділу І Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до підпункту 166.3.3 пункту 166.3 статті Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила включення до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб оплаченої вартості навчання фізичної особи.

В оновленій редакції п.п.166.3.3 ПКУ визначено, що дозволяються включати до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів (раніше у нормі було зазначено «на користь закладів освіти»).

Крім того, з 2017 року для отримання податкової знижки у разі оплати вартості навчання членів сім’ї першого ступеня споріднення не обов’язково, щоб такий член сім’ї не одержував заробітної плати, тобто такий член сім’ї може бути працевлаштованим, отримувати зарплату, а особа, яка оплачує на його користь вартість навчання, може включити витрати до податкової знижки.

До 01.01.2017 року сума витрат, дозволена до включення до податкової знижки, не могла перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2016 році – 1930 грн.). З 01.01.2017 року всі обмеження щодо розміру витрат скасовані.

Платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року, можуть подати податкову декларацію – по 31 грудня (включно) 2017 року.

 

У минулому році у дарунок вiд бабусі неповнолітня дитина отрималa нерухоме майно (квартиру). Чи є oб’єктoм оподаткування зазначений дохід тa чи пoтрібно подавати річну податкову декларацію прo майновий стан і доходи, oскільки дитина є неповнолітньою?

Відпoвіднo дo пп. «а» п.179.4 cт.179 Пoдаткoвoгo кoдексу України платники податку звільняються від oбoв’язку подання податкової декларації незалежнo від видів та сум oтриманих доходів, зoкрема, якщo вoни є неповнолітніми особами і при цьoму перебувають на повному утриманні іншиx oсіб та/абo держави станoм на кінець звітнoго податкового року. Вoднoчас згіднo з п. 179.6 цiєї статті oбoв’язoк щoдo заповнення та пoдання податкової декларації від імені платникa пoдатку покладається на опікуна абo піклувальника щoдо доходів, отриманих неповнолітньою oсобою.

При цьoму п.99.2 cт.99 Пoдаткового кодексу передбаченo, щo грошові зoбoв’язання неповнолітніх осіб викoнуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) дo набуття неповнолітніми особами цивільнoї дієздатності в повному oбсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і непoвнолітні у разі невиконання грошoвих зoбoв’язань неповнолітніх несуть солідарну майнoву відповідальність за погашення грoшових зобов’язань та/абo податкового боргу.

Також, згіднo з нормами Податкового кoдексу вартість будь-якoгo oб’єкта спадщини (дарунка), щo успадковується (приймається) спадкоємцями (обдаровуваними), якi не є членами сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

У нашому випадку, внуки та бабуся є членами сім’ї другого ступеня споріднення.

Таким чинoм, батьки (усиновителі) абo опікуни (піклувальники) у разi отримання неповнолітньою дитиною спадщини (дарунка) зобов’язані подати податкову декларацію вiд імені неповнолітньої дитини тa сплатити податок нa доходи фізичних осіб у рoзмірі 5 відсотків та військовий збір у розмірі 1,5 відсотка.

Щодо оформлення спадщини у 2017 році – то з 1 січня 2017 року об’єкти спадщини, які успадковуються не тільки членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, але й об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї другого ступеня споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

 

За який період необхідно сплатити єдиний внесок у разі припинення підприємницької діяльності та подати Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна»?

У разі припинення діяльності фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою - підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.

 

Який порядок проведення органами ДФС документальних перевірок у зв’язку з припиненням діяльності фізичної особи-підприємця?

Підпунктом 65.10 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється, зокрема, у разі наявності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Водночас, визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Документальні позапланові перевірки у зв’язку з припиненням діяльності фізичної особи – підприємця, а також за заявою фізичної особи про зняття з обліку платника податків здійснюються контролюючими органами, до компетенції яких належить питання проведення перевірок.

Згідно з п.п. 78.1.7 п.78.1 ст. 78 Кодексу однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або подання заяви про зняття з обліку платника податків.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 Кодексу.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 85.2 ст. 85 Кодексу визначено, що після початку перевірки платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки.

Тривалість документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати 5 робочих днів для суб’єктів малого підприємництва та 10 робочих днів для інших платників податків, крім великих платників податків і фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому п. 82.2. ст. 82 Кодексу.

Для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, не повинна перевищувати 3 робочі дні, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:

платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;

платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;

в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:

використання платником податку найманої праці фізичних осіб;відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.

Продовження строків проведення документальних позапланових перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 2 робочих дні для суб’єктів малого підприємництва та 5 робочих днів для інших платників податків, крім великих платників податків.

Пунктом 86.1 ст. 86 Кодексу визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого Кодексу (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов’язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені Кодексу.

Сколи потрібно вперше подавати нову звітність з ПДВ?

Декларація з ПДВ за новою формою за березень подається до 20 квітня 2017 року, а за І квартал 2017 року – до 10 травня 2017 року.

Платники ПДВ також мають врахувати, що уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок відповідно до останніх змін подається починаючи з 01 квітня 2017 року.

Нагадуємо, що Наказ Мінфіну України від 23.02.2016 № 276, яким внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ, набрав чинності з 01.03.2017 року.

 

Зміни відбулись у реєстрації платників ПДВ?

З 20 березня 2017 року набрали чинності зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2016 № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – наказ № 1125), якими скасовано або спрощено (удосконалено) окремі документи, що подаються платниками податків до контролюючих органів та видаються контролюючими органами платникам податків.

Так, наказом № 1125 внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130. Вдосконалено та спрощено форму реєстраційної заяви платника ПДВ за формою 1 – ПДВ. У новій формі заяви виключено відомості щодо:  найменування контролюючого органу, де здійснюється реєстрація або перереєстрація платника;  місцезнаходження (місця проживання) платника (за винятком перереєстрації у зв’язку із зміною місцезнаходження (місця проживання));  контактних телефонів заявника та відповідальних осіб платника; кількості працюючих тощо.

Новою формою заяви передбачено, що у разі добровільної реєстрації або у разі перереєстрації платником ПДВ особа подає лише один (перший) аркуш заяви.

Два аркуші заяви подаються лише при обов’язковій реєстрації, а також при реєстрації платниками ПДВ інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, учасників договору про розподіл продукції, учасників договору про спільну діяльність, управителів майна.

З якого періоду спадщина (подарунок) від членів сім’ї другого ступеня споріднення буде оподатковуватись за нульовою ставкою?

З 25.03.2017 набрав чинності Закон України від 23.02. 2017 № 1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини», яким звільнено від оподаткування спадкоємців другого ступеня.

Так, звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартість спадщини, яку від спадкодавця одержують члени його сім’ї другого ступеня споріднення: рідні брати та сестри, баба, дід та онуки. До цього часу чинним Податковим кодексом передбачалося звільнення від оподаткування членів родини спадкодавця лише першої лінії споріднення.

Спадкоємці першого і другого ступенів також звільняються від необхідності проведення оцінки успадкованих об’єктів спадщини для цілей оподаткування. При цьому для всіх інших спадкоємців податок залишається у розмірі 5 %.

Норми Закону застосовуються до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року.

Одночасно повідомляємо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

 

Tеми