Карта району

Карта району

Символіка

 

 ГЕРБ ПУТИЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

 

В основу герба закладено прямокутний, заокруглений внизу  геральдичний щит «іспанської» форми, характерний для західноукраїнських земель доби Галицько-Волинського князівства.

Щит поділений діагоналлю, скошеною справа.

У верхній частині поділеного щита, на жовтому тлі, що символізує достаток, добробут, зображений символ Карпат та Путильщини – зелена ялина, яка є найбільш поширеною серед лісових культур регіону.

У нижній частині герба, на зеленому тлі, як уособлення живої природи, зображено золотого благородного карпатського оленя   – символ величі, гордості, краси, руху, спрямування горян в майбутнє, яких велика доля жде.

Щит обрамлений вінком з ялинових гілок у поєднанні з синьо-жовтою стрічкою, що уособлює кольори Державного Прапора України.

Над геральдичним щитом на фоні синьо-жовтого прапора розміщений золотий буковий горішок (насіння бука символізує щедрість, достаток, урожай, спадковість поколінь).

Нижче геральдичного щита розміщена стрічка жовтого кольору з написом «Путильський район», що засвідчує приналежність герба відповідній території.

 

 

 ПРАПОР ПУТИЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

 

 

Прапор Путильського району має вигляд прямокутного полотнища зі співвідношенням сторін 2 : 3.

Полотнище ділиться по діагоналі на дві частини.

Верхня частина полотнища забарвлена в жовтий колір, на  фоні якого розміщена ялина - символ Карпат і нашої місцевості.

Нижня частина прапора подана в зеленому кольорі, що символізує зелену Буковину, пробудження, волю, оновлення , на тлі якого розміщена арніка  гірська – цілюща, вишукана квітка, забарвлена в оранжевий колір, що уособлює нерозривний зв'язок поколінь та сутність людського буття.

Герб і прапор району затверджені 22 грудня рішенням сесії Путильської районної ради №147-14/07.
Автор ескізу Тарас Ковальчук.

ГІМН ПУТИЛЬЩИНИ

 

Сл. І. Терена                                         Муз. В. Джімера

Слався Путильщино рідна,краю смерековий,

Рід гуцульський припадає до тебе в любові.

Кобилиця і Федькович- гордість,велич,слава,

Хай пишається тобою вся наша держава.

Пр:

 

Щоб ліси і полонини рясно зеленіли,

А музики й співаночки весело дзвеніли.

Гуцулія, щоб зростала від роду до роду-

Вміла завжди постояти за свою свободу.

 

 

Квітни в праці та завзятті, як рідна Вкраїна,

Ти для нас, як батько й мати, на світі єдина.

Омріяна твоя доля - до небес висока

Йди сміливо у майбутнє твердим своїм кроком.

Пр:

 

Щоб ліси і полонини рясно зеленіли,

А музики й співаночки весело дзвеніли.

Гуцулія, щоб зростала від роду до роду-

Вміла завжди постояти за свою свободу.

Туризм

    В районі розроблена та прийнята Програма розвитку туризму в Путильському районі на період 2006  - 2010 років. Метою даної Програми є створення конкурентного на національному та міжнародному ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби мешканців та гостей району, забезпечення на цій основі комплексного розвитку регіону за умови збереження екологічної рівноваги та історико – культурної спадщини, умов для повноцінного функціонування суб’єктів туристичної діяльності,                  залучення інвестицій.
    В районі зареєстровано 45 об’єктів, які увійшли в сферу розвитку туризму в районі в цілому. З них 19 садиб запрацювали повним ходом і в любу пору року гостинно чекають на відвідувачів.
    Туристів, гостей, любителів гір та затишку гостинно та з радістю приймуть:
    Міжнародний туристично – розважальний комплекс “Перевал Німчич”, база відпочинку “Німчич” (с.Підзахаричі), бар – готель “Едем” (с.Тораки), кафе – готелі “Едельвейс”, “Оскар”, “Еліт”, готель – ресторан “Лісова поляна” (смт.Путила). Туристів з радістю приймуть також місцеві жителі в своїх власних будинках, які займаються сільським зеленим туризмом – Фалафівка В.В., Шпетко Я.В., Томнюк Ф.С. (с.Підзахаричі), Псарюк В.Ф., (с.Тораки), Рубаний Я.Д. (с.Лустун), Попюк Я.Я. (с.Селятин),  Марич П.Т. (с.Стебні), Монарха С.І. (с.Гробище), Синиця Х.Ю. (с. Конятин), причому середня вартість приживання коливається від 60 – 100 грн. В загальному район готовий прийняти до двох тисяч туристів.
    На час перебування на території району туристи зможуть обрати інше приватне помешкання, господарі яких забезпечать їх затишними кімнатами, пригостять гуцульськими стравами та вишуканими напоями, запропонують цікавий відпочинок, який збагатить і урізноманітнить народні, самобутні та сільські звичаї. Поблизу лісових хвойних масивів, на берегах гірських річок, високо в горах,  на сонячних плато є безліч надзвичайно привабливих місць для розташування туристичних баз, відпочинкових комплексів та  лижних трас.  
    Лижну трасу з підйомниками та спусками прокладено на туристичній базі “Перевал Німчич” та с. Киселиці. В селі Усть – Путила будується туристичний комплекс з АЗС, селі Мариничі – під туристичний комплекс проводиться реконструкція будинку тваринника, селі Довгопілля – завершується будівництво туристичного комплексу “Імперіал”.
    В районі ведеться будівництво 24 об’єктів, які орієнтовані на сферу сільського зеленого туризму.

 

Гори кличуть, «Хутір Tихий» запрошує!

 Карпати!.. Барвами веселки виграє тут різноманіття  живої природи. Гори, вкриті смереками та стрімкі, квітучі зелені полонини, піднімаються високо в небо. По ущелинах розноситься шум швидкоплинних гірських річок, грає королівська форель в прозоро-чистих потоках.

Чарівною перлиною у веселковому різнобарв’ї Гуцульщини красується Путильський край – куточок Карпатських гір. Споконвік він приваблював своєю таємничістю незвіданих місць, гірських плаїв, красою пройдених доріг, стежок, туристичних маршрутів, чистим свіжим повітрям.

У цьому чарівному краї, в оточені величних гір та багатолітніх дерев розмістився відпочинково-оздоровчий комплекс "Хутір Тихий". Перше знайомство вражає – дійсно тихо. Спочатку трохи ніяковієш від такої тиші, але потім звикаєш і наступає відчуття спокою та гармонії, поринаєш у світ далекий від метушні та буденного життя.

Надзвичайна природа, чисте повітря, смачна кухня та чудове обслуговування зробить Ваш відпочинок незабутнім.

Проживання.

Для Вашого зручного відпочинку пропонуємо затишні дерев’яні двохповерхові котеджі з максимальними зручностями, двох типів:

Котедж першого типу розрахований на комфортне проживання 4-х осіб, є можливість додаткових місць (700грн./доба + 4 сніданки, додаткове місце – 100грн.).

Котедж другого типу розрахований на комфортне проживання 2-х осіб, також  є можливість додаткових місць (400грн./доба + 2 сніданки, додаткове місце – 100грн.).

А родзинкою котеджів є справжні старовинні гуцульські елементи ручної роботи, яким вже понад 100 років, що додають більшого затишку та надають можливість відчути дух справжньої старовини.

Оскільки котеджі збудовані з справжнього дерева, то вони ніби «дихають» і сприяють здоровому та міцному сну.

Також для проживання ми можемо запропонувати Вам номер стандарт, розрахований на 2-х осіб (150грн./доба + 2 сніданки).

 Послуги.

До ваших послуг різноманітна розважальна програму:

-                     більярд «Американка» ( 30грн./год.);

-                     верхова їзда, для новачків проводить інструктаж висококваліфікований спеціаліст, для людей які вже мають навички - влаштовуємо прогулянки верхи гірськими стежками (50грн./год.);

-                     катання на гірських велосипедах (1 година – 50грн., кожна наступна година на 10 грн. дешевше);

-                     стрільба з мисливського лука та метання ножів проводиться з висококваліфікованим інструктором (30грн./год.);

-                     пішохідні прогулянки, підчас яких ви зможете назбирати справжніх білих грибів, різноманітних лісових ягід та лікарських рослин (за домовленістю);

-                     проводяться екскурсії по визначним місцям краю, підчас яких ви зможете поспостерігати за виготовленням справжньої полонинської бринзи (50грн. з людини), також організовуємо виїзди до найближчих міст, там ви зможете дізнатися їх історію і придбати собі на пам'ять різні гуцульські сувеніри та вироби з дерева;

-                     виїзди на пікніки (за домовленістю);

-                     риболовля (за домовленістю);

-                     спортивні ігри (бадмінтон, волейбольні та футбольні м’ячі);

-                     організовуємо рафтинг та полювання (посезонно, за домовленістю);

-                     в зимовий період пропонуємо катання на санках, тюбінгах для новачків і любителів знайдуться лижі та сноуборд;

-                     за бажанням відпочиваючих організовуємо трансфер до найближчих гірськолижних витягів;

-                     масу задоволення  надасть погулянки в санях запряжених кіньми (4чол., 1 година – 100 грн.).

Руська баня:

Для повного релаксу пропонуємо відвідати «Руську баню» повністю зроблену з дерева. Тут ви зможете скористатись дубовим чи березовим  віником, а отава та м’ята нададуть приємний розслаблюючий аромат. Чай з карпатських трав та справжній гірський мед зміцнять імунітет та збадьорять вас на цілий день.

 

·        мінімальна тривалість замовлення - 2 години. Вартість послуги - 150 грн.

·        при замовленні кожної наступної години, її вартість становить 50 грн.

·        в ціну даної послуги входить: чай, мед, простирадла, банні рушники;

·        віник (дуб, береза) – 25 грн.;

·        банний набір (шапка, рукавиці, тапочки) – 50 грн.;

·        для гостей, котрі проживають в комплексі більше 5 діб - 2 години бані безкоштовно.

 

 Ресторан.

Ресторан «Хутора Тихого» дозволить відчути атмосферу справжнього затишку. Для Вас працюватиме колектив високопрофесійних кухарів, які запропонують широкий вибір смачних і різноманітних страв гуцульської та європейської кухні. Родзинкою нашого ресторану є гуцульські страви виготовлені з справжніх білих грибів, також мамалига, банош, полонинська бринза, гуслянка та страви приготовлені на відкритому вогні не залежно від пори року. Для гурманів вегетаріанської кухні теж знайдеться багато смачненьких страв. Підчас приготування їжі використовуються джерельна вода та екологічно чисті продукти. За Вашим бажанням пропонуємо ресторанне обслуговування в котеджах. Сніданки  включені  у вартість проживання. Запрошуємо поснідати з 8.00 до 11.00 год.  Кухня працює до 22.00 години, а ресторан в будні дні до 23.00, вихідні до 24.00 год.

Оздоровлення.

 Перебуваючи на «Хуторі Тихому» мимоволі Ви зможете не тільки відпочити, але і оздоровитись не докладаючи жодних зусиль.

Одразу ж після приїзду до нас ви відчуєте, як змінюється, в кращу сторону, ваше самопочуття, піднімається настрій і вам здається, що ви здатні «гори перевернути».

Наукою доведено, що чисте гірське повітря, гірські кліматичні умови, краєвиди карпатських полонин дуже позитивно впливають на людський організм, тим самим створюючи ефект кліматотерапії.

Що являє собою термін кліматотерапія? Кліматотерапія – це сукупність методів лікування за допомогою таких природних чинників як: температура повітря, тиск, вологість, шум лісу, вплив сонячних променів та багатьох інших.

Кліматотерапія ділиться на декілька методів: аеротерапія, геліотерапія, ландшафтотерапія, яка в свою чергу включає в себе такі методи лікування як теренкури, іппотерапія та інші.

Аеротерапія – лікування повітряними ваннами, перебування на відкритому повітрі. Найбільш поширені процедури аеротерапії це такі як перебування на балконах, терасах, сон, прогулянки та спортивні ігри на свіжому повітрі. Аеротерапія дуже корисно діє на центральну нервову систему, покращується сон, травну система, дихальну систему. Кожна клітина вашого тіла збагачується киснем, відповідно покращують функції всіх органів вашого організму.

Геліотерапія – лікування сонячними ваннами, в результаті яких заповнюються недоліки природного ультрафіолетового опромінювання організму, тренуються механізми терморегуляції та нормалізується функціональний стан організму.

Неменше  корисною для людського організму є ландшафтотерапія – лікування дією природної краси, шуму лісу. Просто милуючись природою ви розслабляєтесь, зменшується втома, дратівливість, появляється творче натхнення, бадьорість та оптимізм. Хвойний ліс виділяє в повітря речовини фітонциди, які стимулюють активну діяльність шлунково-кишкового тракту, серцеву діяльність, підвищують тонус нервової системи та  знижують артеріальний тиск.

Теренкур – метод лікування дозованою ходьбою по спеціально організованих маршрутах. Підчас теренкурів зміцнюється м’язова система, опорно-рухова, глибше стає дихання, тренується серцевий м’яз,  покращується обмін речовин . Позитивно діє на психіку, знімає нервову напругу, покращує розумову діяльність.

Іппотерапія – лікування за допомогою верхової їзди. Дуже корисна при лікуванні дитячого церебрального паралічу, порушеної осанки, сколіозів, остеохондрозу хребта.

Нам завжди слід пам’ятати, що здоров’я – крок до успіху!

 

 Контакти.

 

вул. Головна, 449 с.

Сергії, Путильський р-н,

Чернівецька обл.,

59107

Україна

 info@hutir.org

067 218 45 45 - адміністратор

067 505 75 52 - директор

 

 

 

 

 

        

Економіка (с/г, промисловість, торгівля, послуги)

    Путильщина – древня слов’янська земля, відома ще з часів Галицько-Волинського князівства.
    Перша письмова згадка про Сторонець-Путилів датується 1501 роком, де в грамоті польського короля засвідчено передачу ряду населених пунктів гірського регіону у володіння молдовському феодалу Іону Теутулу за заслуги в справі укладення миру між Польщею і Молдовою.
    Путильський район – як адміністративна одиниця – створений 11 листопада 1940 року.
Розташований в зоні Буковинських Карпат, займає південно-західну частину Чернівецької області. На півдні проходить державний кордон України з Республікою Румунія, на заході та північному заході межує з Верховинським та Косівським районами Івано-Франківської області, на північному сході – з Вижницьким районом Чернівецької області.
    Територія району – 884 км² (11,3% території області).
    Населення складає 25,3 тисяч чоловік.
    Путильський район дуже відрізняється від інших районів області. Рельєф гірський, вкритий хвойними та листяними лісами. Опадів випадає понад 1000 міліметрів на рік. Ґрунти бідні, буроземні.
    Більше половини всієї території займають ліси. За їх кількістю (близько 60 тис.га) район посідає перше місце в області.
Основне заняття населення краю як і колись, так і тепер – тваринництво, лісове господарство, народні ремесла. Особливістю тваринництва є відгінний випас худоби на високогірних пасовищах – полонинах від травня до вересня.
В умовах багаторічного іноземного поневолення нашого краю всіляко гальмувався національно-культурний розвиток гуцульського етносу.Привабливість вона складає для туристичної галузі, набирає обертів сільський зелений туризм.
    Путильщина – незрівнянна перлина Карпат. У буковинському краї, в Українській державі веселкова їй доля гряде.

 1.                  Промисловість.
    Деревообробна промисловість є однією з провідних галузей господарського комплексу Путильського району. В основний круг звітуючих входять 7 деревообробних промислових підприємств, якими вироблено товарної продукції на суму 15,9 млн. грн., сплачено до бюджетів всіх рівнів 6247,5 тис. грн., що складає  45% податкових надходжень до зведеного бюджету району, постійно забезпечені роботою 1,1 тис. чоловік, яким виплачується своєчасно зарплата на рівні 1024 грн. в місяць.      В районі переробляється біля 50 відсотків заготовленої ділової деревини, решту реалізується як сировина для меблевих та целюлозно-паперових підприємств України та експортується.   Тенденція росту промислового виробництва в районі відслідковується з 1999 року, є перспективи до нарощування темпів росту виробництва продукції з деревини. В 2007 році промисловими підприємствами району освоєно виробництво струганої дощечки, покрівельної дранки, кругло пильного бруса та відновлюється виробництво паркету. На часі налагодження поглибленої переробки деревини, виробництва меблів та виробництв по переробці відходів лісозаготівель та лісопиляння. В даний час ведуться переговори з інвестором та розробляється відповідний інвестиційний проект  щодо налагодження такого виробництва в районі вже в 2008 році.

2.                  Сільське господарство.
    Кліматичні та природні умови дозволяють розвивати в сільськогосподарське виробництво, а саме м’ясомолочне тваринництво та вівчарство.

В Путильському районі станом на 1 січня 2011 року функціонує 13 агроформувань, 41 фермерське та понад 6,0 тис. особистих селянських господарств. 

Загальна площа сільськогосподарських угідь району становить 23,7 тис. га, або складає 27 % загальної площі району, в тому числі рілля складає 1,2 тис. га, багаторічні насадження – 0,3 тис. га, сіножаті – 12,6 тис. га, пасовища – 9,6 га. Частка земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться в користуванні сільськогосподарських підприємств району складає близько 3%, решта – в господарствах населення.

За 2010 рік всіма категоріями господарств вироблено м’яса (в живій вазі) 1512 т, молока – 19557 т, вовни – 22 т, яєць – 3,8 млн. шт., меду – 4,5 т; з них агроформуваннями та фермерськими господарствами вироблено 396 т молока, 73 т м’яса, 2,3 т вовни.     

Станом на 1 січня 2011 року чисельність сільськогосподарських тварин в районі складає: ВРХ – 11733 гол., корів – 6403 гол., свиней – 3612 гол., овець та кіз – 5741 гол, коней – 1205 гол., домашньої птиці – 36,6 тис. шт. В сільськогосподарських підприємствах утримується: 302 гол. ВРХ, 118 гол. корів, 806 гол. овець, 96 гол. свиней, 124 гол. коней.     

Середньодобові прирости ВРХ за 2010 рік склали 485 г, що більше минулого року на 24,7%, овець – 91 г (30%). Середній надій молока від корови склав 2695 кг, що більше на 22,9%. Середній настриг вовни від однієї вівці склав 2,3 кг.

За 2010р. обсяг вирощування ВРХ в сільськогосподарських підприємствах становив 58,2 т, свиней – 10,7 т, овець – 16,3 т; одержано приплоду телят 154 гол, поросят – 81 гол., ягнят – 640 гол.

За 2010 рік виручка від реалізації сільськогосподарської продукції в агроформуваннях склала 204 тис. грн. проти 88 тис. грн. у 2009 році.

В 2010 році було організовано відгінне літньо-табірне утримання худоби на 28 полонинах району на площі понад 970 га, де вилітувалось понад 700 гол. ВРХ, 3200 гол. овець та понад 200 гол. коней. Вироблено понад 22 т овечої бринзи та 15 т коров’ячої.

Всіма категоріями господарств скошено 12,1 тис. га, господарствами населення скошено 94,5% площ сінокосів, сільськогосподарськими підприємствами – 100% власних та орендованих площ. Всього заготовлено 28,1 тис. т сіна, середня урожайність сіна складає 21 цнт/га.

Протягом 2007-2010рр. проведено реконструкцію виробничих приміщень ТОВ «Путильська молочарня» на базі бувшого маслозаводу в с.Сергіях, всього вкладено приватних інвестицій на понад 2 млн. грн. В грудні 2010 року тут розпочав роботу молокоприймальний пункт, а на протязі двох наступних років планується запустити цех з виготовлення молочних продуктів.

         Триває пошук інвесторів на Путильський м’ясопереробний цех та СВК «Гуцульські візерунки». Якщо вдасться домовитись власникам з інвесторами то вже найближчим часом в районі можлива переробка м’яса та вовни, а відтак буде створено нові робочі місця.

         В 2010 році успішно проатестовані держкомісією 3 племрепродуктори з розведення овець української гірсько-карпатської породи овець на базі фермерських господарств «Гребінь», «Топірець», «Горлиця-БІФ».         

Інвестиційна привабливість

Передумови та наявні ресурси:

- Сприятливі природно-кліматичні умови гірської  зони;
- Наявність чистих гірських потоків;
- Вдвічі менші викиди від стаціонарних джерел забруднень, ніж в середньому по області;
- Відсутність шкідливих виробництв;
- 27% території району є природно-заповідною зоною;
- Наявність вільних земельних ділянок;
- Наявність джерел мінеральних вод та газо-перспективних площ;
- Гірський рельєф зі спектром висот від 500 до1600 м. над рівнем моря.

 
Можливі сфери інвестування
- Будівництво об’єктів туристичної, рекреаційної та придорожньої інфраструктури;
- Розвиток пізнавально-оздоровчого, гірськолижного та екстремального туризму;
- Будівництво багатоповерхових житлових будинків;
- Будівництво міні гідро та вітрових станцій ;
- Промислова розробка родовищ столової мінеральної води;
- Промислова розробка газу;
- Створення рибних господарств;
- Створення комбінату по переробці молока;
- Створення комбінату по переробці мяса;
- Виробництво меблів з масиву деревини;
- Будівництво заводів по переробці відходів лісозаготівель та лісопереробки;
- Виробництво екологічно чистих виробів з вовни та шкіри.

 

 

Культура

    З року в рік збагачується гуцульська самобутність, росте майстерність місцевих аматорів. Два колективи художньої самодіяльності отримали звання «народного», це оркестр народної музики «Полонина» районного будинку культури та фольклорно-етнографічний колектив «Черемош» сільського будинку культури с. Підзахаричі.
    Аматорські колективи, індивідуальні самодіяльні виконавці різних жанрів з успіхом демонструють свою майстерність на столичній, обласній та районній сценах, є постійними учасниками різноманітних мистецьких заходів.
    Відділом культури і туризму районної державної адміністрації організовується щорічно проведення традиційних народних свят, а саме: «Полонинська ватра», літературно-мистецьке свято «Шовкова косиця» (до річниці з дня народження Ю.Федьковича), щорічний районний фестиваль фольклору і гумору «Захарецький гарчик», благодійна акція милосердя «Добром зігріте серце»,  участь колективів художньої самодіяльності у Міжнародних Гуцульських фестивалях  по гуцульським регіонам, Міжнародних фольклорних фестивалях «Буковинські зустрічі», Міжнародних фестивалях національних меншин , «Веселка Буковини», та багато інших заходів.

 

 

Соціальний захист та милосердя

На обліку населення перебуває 5850 громадян із числа пільгових категорій , а саме:

учасники бойових дій - 89 чол.

учасники війни - 871 чол.

інваліди війни - 11 чол.

сім"ї загиблих ветеранів війни - 23 чол.

ветеранів органів внутрішніх справ - 12 чол.

чорнобильців - 85 чол.

діти війни - 971 чол.

ветеран праці - 1358 чол.

Дані категорії громадян обслуговуються відділом з надання всіх видів допомог та субсидій.

Територіальний центр управління праці та соціального захисту населення в своїй структурі налічує чотири відділення ( обслуговування вдома, соціально-побутової реабілітації, медичної реабілітації та відділення з надання одноразових грошових допомог), які обслуговують більше 3200 чоловік одиноких непрацездатних громадян, інвалідів та одиноко-проживаючих громадян. їх обслуговують 14 соціальних працівників при сільських та селищній радах та 79 соціальних робітників. Щорічно ними надається підопічним територіального центру 57 тис. відвідувань та 280 тис. послуг. Щорічно територіальним центром проводиться в районі акція „Милосердя", до якої залучається більше 300 одиноких непрацездатних громадян та більше 40 організацій, установ та підприємців, які виступають спонсорами акції „Милосердя".

Освіта

„...Який же дар дістали ті,

Що так дітей учити вміють?

Мені здається , в карбі тім

Любві  найбільш дісталось їм.”

                         Іван Франко

 

Мережа освітніх закладів району відповідає соціальним потребам батьків та учнів.  В районі функціонують: 1 гімназія, 2 навчально-виховні комплекси І-ІІІ ступенів, 1 загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, 11 загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів, 3 загальноосвітні навчальні заклади І-ІІ ступенів, 6  загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня, 2 навчально-виховні комплекси І ступеня, в яких навчаються 3640 учнів. 998 дошкільнят виховуються в 13-ти дошкільних навчальних закладах, що становить 50% від загальної кількості дітей від 1 до 6-ти років. В 100 гуртках Путильського районного центру дитячої та юнацької творчості розвиває таланти 1551 школяр, 330 юних спортсменів займаються в Путильській районній дитячо-юнацькій спортивній школі.

В 5-ти присілках функціонують загальноосвітні школи І ступеня, в яких навчаються 55 учнів 1-4 класів.

Зважаючи на важкодоступність окремих населених пунктів при 8 загальноосвітніх навчальних закладах працюють пришкільні інтернати з контингентом 148 учнів.

Навчально-виховний процес установ освіти забезпечують 650 педагогічних працівників. З них:

з вищою освітою – 512

з н/вищою –13

з с/спеціальною освітою –111.

Мають педагогічні звання:

Вчитель-методист –45

Старший вчитель – 101.

З числа вчителів з вищою освітою мають:

вищу кваліфікаційну категорію – 235

І кваліфікаційну категорію – 68

ІІ кваліфікаційну категорію – 59.

кваліфікаційну категорію «спеціаліст» – 83.

Педагоги району працюють над навчально-методичною проблемою «Підвищення рівня навчальних досягнень учнів на основі оптимізації, індивідуалізації, диференціації навчально-виховного процесу шляхом впровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду».

 

 

 

Адреса:

вул. Українська, 180,

селище Путила

Чернівецької області

59100

' 2-11-60, 2-18-60

e-mail: putvos@gmail.com

Охорона здоров’я

Медицина 

Мережа закладів охорони здоров»я району включає в себе: Путильську центральну районну лікарню на 120 ліжок, з районною поліклінікою на 215 відвідувань за зміну, пунктом швидкої медичної допомоги, 4 амбулаторії загальної практики - сімейної медицини ( с. Розтоки, с. Довгопілля, с. Яблуниця, с. Селятин), 32 фельдшерсько- акушерські пункти. Планується відкриття амбулаторії загальної практики - сімейної медицини в с. Дихтинець.

В ЦРЛ функціонує 6 стаціонарних відділень: терапевтичне на 37 ліжок, хірургічне- 25 ліжок, пологово- гінекологічне - 25 ліжок, дитяче - 18 ліжок, інфекційне - 15 ліжок, відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії.

Медичну допомогу мешканцям району надають 54 лікарі, з них атестовано на вищу категорію-10, на першу категорію-7, на другу - 6   чоловік,  199 середніх медичних працівників, з них вища категорія - 74,перша - 38, друга -20 чоловік.

За останні роки суттєво зміцнилася матеріально- технічна база закладів охорони здоров»я району. Здійснено реконструктивно- ремонтні роботи в пологовому, хірургічному, дитячому, реанімаційному відділеннях, на приймальному покої, харчоблоці ЦРЛ. Реконструйовано приміщення лабораторії ЦРЛ, здійснено перекриття даху, заміну вікон в корпусах ЦРЛ, проведено реконструкцію амбулаторії загальної практики - сімейної медицини с. Розтоки. Завершується будівництво приміщення амбулаторії загальної практики - сімейної медицини с. Дихтинець. В ЦРЛ придбано цілий ряд високоефективної медичної апаратури: наркозно- дихальна апаратура, моніторингові прилади, обладнання для догляду за новонародженими, цифровий флюорограф, електрокардіографи .

Молодь та спорт

 

Hа території району діє 2 дитячо-юнацькі спортивні школи в яких навчається 385 учнів. В ДЮСШ діють гуртки з баскетболу, волейболу, легкої атлетики, футболу, настільного тенісу, шахів.

Розвиток олімпійських видів спорту

Фізкультурно-оздоровча робота та спортивна робота серед сільського населення: протягом року проводились змагання з різних видів спорту серед сільського населення району, а саме: чемпіонати району по волейболу та футболу, змагання настільного тенісу, легкої атлетики, шахів, шашок, військового багатоборства, змагання допризовної молоді, змагання проводяться у різних вікових групах.

Розвиток неолімпійських видів спорту

Проводяться змагання з шахів, шашок та футзалу серед вихованців ДЮСШ та інших груп населення. В ДЮСШ ВФСТ «Колос» та відділу освіти функціонують групи з шахів де навчається 26 дітей.

На виконання «Районної Програми реалізації державної політики з питань сім'ї, дітей та молоді в Путильському районі на 2009 - 2011 роки», плану роботи відділу у справах молоді та спорту, протягом 2009 року було проведено семінар - нараду з представниками сільських рад з питань соціального захисту сім'ї, дітей та молоді), проведено відеолекторії з питань здорового способу життя в Розтоківській ЗОШ І-ПІст, проведена бесіда «Насильство в сім'ї» в Селятинській ЗОШ, проведено засідання «круглого столу» «Проблеми молоді в усіх аспектах» ( 20 уч.), «Комунікативні навички зміни поведінки молоді і учнів з питань пропаганди здорового способу життя» (20 уч.), бесіда «Домашнє насильство: як з ним боротися» (14 уч.)

Відділ організував проведення заходів, присвячених Дню молоді (інтелектуальна гра «Брейн - ринг», спортивні змагання, розважальні конкурси), відділ активно сприяв у проведенні районних конкурсів малюнків «Люби, живи, пам'ятай!!!» та до «Дня Святого Миколая».

Відділом опрацьовано та відправлено до обласного управління у справах сім'ї, молоді та спорту 933 справи щодо присвоєння почесного звання України «Мати-героїня», з яких присвоєно почесне звання 305 багатодітним матерям.

Природні багатства

    Неоцінене багатство цього краю – рослинний і тваринний світ. Тут зростає понад 2 тисячі видів рослин та водиться більше 50 порід ссавців, близько 250 – птахів, понад 5 тисяч комах…
    Ліси повняться щедротами дикорослих лікарських рослин, плодів, ягід та грибів, які  є постачальниками деревини і відіграють неабияку роль у формуванні мікроклімату.
Вони служать  сприятливим поприщем для мешкання і розмноження чисельної фауни.
    Найбільш відомі з лікарських рослин – арніка, деревій, звіробій, золототисячник, материнка, пижма, підбіл, беладона (матриган), радіола рожева (золотий корінь), сіверсія гірська (підойма), суниця, тирлич жовтий (джинджура), чебрець та інші.
    Ліси Путильщини багаті на гриби: боровики, сироїжки, підосиновики, підберезники, опеньки, лисички та інші їстивні види.
    Близько десятьма видами представлені хижаки: лисиця, вовк, бурий ведмідь, борсук, рись, тхір, декілька видів куниць.
Із парнокопитних тут живуть дика свиня, благородний олень, європейська косуля. В урочищі Шурдин проводиться акліматизація зубрів. Досить поширений заєць. Із родини хом’якових водяться видри, полівки.
    Різноманітністю відзначається пташина фауна Путильщини: хижі птахи (беркути, кані, яструби та інші) тетерюки, глухарі; десятки видів горобиних, біля десяти видів воронових. Плазунів небагато: ящірки, гадюки, звичайний і водяний вужі, мідянка…
    Чимало в нашому краї земноводних. У гірських водоймах живе карпатський тритон. Він, як і плямиста саламандра, стали рідкісними, тому занесені до Червоної книги.
    У водоймах, лісах і травах живе десяток видів жаб, всі без винятку вони корисні, бо поїдають безліч шкідливих комах.
    Гірські річки і потоки – малорибні, хоча в них зустрічаються  марена, головень, підуста. З-поміж них „цісарський” статус мають особливо цінні прісноводні риби форель та лосось дунайський (головач)  . В озерах водяться карась, короп, щука, окунь, плітка.
    Різноманітний світ комах, яких у нас понад 5 тисяч видів. Чимало з них не вивчені. Особливої охорони потребують всі види мурашок, яких справедливо називають санітарами лісу.
    Тут нараховують десятки видів ссавців. Із комахоїдних – це кріт, їжак, землерийки… У цьому краї живе біля двох десятків гризунів: карпатська білка, лісова соня, декілька видів мишей. На жаль, довкілля Гуцульщини за останні роки зазнає забруднення і руйнування. Створення заповідних територій і об’єктів – дуже корисна і потрібна справа.
    Але громадянський обов’язок кожного з нас – зберегти і передати у спадок прийдешнім поколінням усі щедроти нашої матінки-Землі.

 

Археологічні пам’ятки

    Путильщина – частина великого гірського Гуцульського краю. Тут милують око мальовничі карпатські краєвиди з неповторними гірськими плаями, кичерами, вкритими смерековими лісами, та вибудуваними на поверхні землі своєрідних бескидів, що своїми формами збуджували народну увагу на створення легенд, співанок, переказів та бувальщин.

    Каскад велетенських мальовничих скель з назвою „Протяте каміння”, розташований на території Розтоківського лісництва, неподалік від перевалу Німчич. Із усіх кам’яних велетнів найбільше вражає Соколиний камінь. Народні легенди і перекази пов’язують ці місця з іменем Олекси Довбуша, перш за все печерою відважного опришка.
    На правому березі Черемоша в селі Мариничі, з води виринає кам’яне громаддя, яке іменують в народі Камінь-Жабою.
    Там, де річка Путилка виливає свої води у бурхливий Черемош, біля дороги в селі Усть-Путила височіє 30-ти метрова кам’яна скеля, яку в народі називають Кам’яною Багачкою або заклятою багачкою. Обидва ці витвори природи опоетизовані в легендах.
   

 Багато цікавих „вибудувань” природи можна побачити на хребтах Плити, Раковів, Яровиці та Томнатика.
    Для відновлення та охорони довколишніх багатств в районі створені заповідні території та об’єкти – це Черемоський ландшафтний парк, „Великий Камінь” в урочищі Сарата, „Чорний Діл” у Перкалабському лісництві, „Боргини” – у Плосківському, де підлягають збереженню близько ста видів цінних рослин і тварин.
    Черемошський парк – це найбільший в районі осередок збереження лісових масивів, наймасовішими представниками дерев, в якому є ялина звичайна, ялиця, бук. Ялини, які ростуть на цій території, досягають 50-ти метрової висоти і доживають до 300-400 років.
    Тут росте білотка альпійська, яку гуцули ласкаво називають шовковою косицею. Це рослина з родини айстрових, суцвіття якої нагадують багатопроменеві сріблясті зірки. Стебло та листки цієї рослини густо вкриті білими волосками, які захищають її від інтенсивного сонячного випромінювання і холоду. Інша назва цієї рослини – едельвейс. Це квітка щастя, кохання, мужності, емблема альпінізму, а ще – туристський сувенір.

    Голубою гірською перлиною, поблизу села Нижній Ялівець, залягає оточене вічнозеленими смереками єдине в районі природне озеро „Гірське око”, площею понад один гектар та глибиною більше 10 метрів. В ньому температура води навіть влітку не перевищує 10-12 градусів за Цельсієм. Зона екологічно чистої природи, благодатне місце для лікувально-оздоровчого туризму.
    Божа заповідь „не нашкодь” має стати моральною нормою для кожної людини – щоб гідно передати неоціненні скарби Карпат нащадкам.

 

 

Фотогалерея