Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Путильський район

Новини

20.07.2011 09:17

«ШОВКОВА КОСИЦЯ» На гостиннім подвір’ї Юрія Федьковича  |  День для святкування

Тут, на березі Путилівки, розкинулось просторе подвр’я, обнесене старовинною огорожею, на якому знаходиться  родинна хата Ю.Федьковича, а поруч – криниця, з якої пив воду письменник. Саме тут письменник народився, зростав, тут формувався його пісенний талант, звідси повела його дорога у непрості життєві круговерті, у складнощі буднів громадського діяча та чарівний і загадковий світ поета – лірика, який завжди, де б не доводилося йому бути, залишався гуцулом з Карпат. Затишком і мирним спокоєм вона нагадує гніздо птаха, який летить понад горами, понад Черемошом та над всією Україною і чути його спів далеко в світі. Адже то пісня з солов’їного гнізда, пісня Буковинського соловія Юрія Федьковича, що літнього  дня 8 серпня 1834 року прийшов у дивовижний світ краси дерев і птиць, роси і щастя, землі і неба.

       Пам’ять про нашого славного земляка живе в серцях вдячних нащадків. Свідченням цьому є щорічне літературно-мистецьке свято «Шовкова косиця», яке традиційно відбувається у першу неділю серпня на родинному подвір’ї Буковинського Соловія Юрія Федьковича. Отже цього року свято відбудеться 7 серпня. Простора гуцульська хата із невеличкими віконцями, добротним ганком, яка тихо стоїть на березі дзюркотливої річки в зеленому маєві дерев радо прийматиме гостей з нагоди 177-ї річниці від дня народження свого господаря. Вшанувати талант славного земляка в цей день йдуть з довколишніх гір прості гуцули у своїй гуцульській ноші такій милій поету. До нього йшли завжди, йшли на це красиве подвір’я, стежку до якого знав кожний гуцул, адже, як писав Юрій Федькович:… «А сьогодні, хто йде в наш окіл Путилівський, най же не обминає й нашу хату, бо Бог Святий Великий – а ми хліб свій та Божий ні перед ким не ховали і не будемо ховати». З самого ранку по Путилі линутимуть гуцульські мелодії, звучатимуть вірші поета та твори, присвячені Юрію Федьковича. На садибі вас зустрінуть троїсті музики, не зможете відвести очей від розмаїття вишиванок, килимів та доріжок наших народних умільців, в роботах яких відбилося багатство душі і краси Карпат. Усе найкраще, що створене працьовитими горянами – вони несуть в цей день сюди, на подвіря Буковинського соловія, щоб усім показати, як квітує Федьковича край, як бережуть тут найкращі народні традиції.

          В цей день до підніжжя памятника Юрію Федьковичу, що на центральній площі селища та погруддя письменника на його родинному подвірї, ляжуть живі квіти від вдячних шанувальників.

          У Свято Миколаївській церкві, що знаходиться поряд з музеєм, служитимуть поминальну панахиду за упокій душі Юрія Федьковича, лунатимуть слова Господньої молитви дзвенітимуть дзвони.                                                        

          В програмі літературно-мистецького свята відбудеться зустріч з відомими письменниками і поетами України та Буковини, які завітають на свято «Шовкова косиця», поетами-початківцями Путильщини, відомими краєзнавцями і фольклористами, які завжди у пошуку старовинних звичаїв та обрядів, співанок та коломийок, легенд та оповідок про життя гуцулів у давні часи, у часи життя і творчості Юрія Федьковича. А ще ви матимете змогу зануритися у мелодії гуцульського краю, послухати старовинні коломийки та усміхнутися від дотепного гуцульського гумору.

          І перед початком свята, і по завершенню двері родинної хати, де жив і творив Буковинський соловій та двері літературної частини музею гостинно будуть відкриті для вас. Співробітники музею проведуть вас життєвими дорогами Юрія Федьковича та ознайомлять з історичним минулим краю та сьогоденням.

         Щиро запрошуємо шановних гостей відвідати наш чудовий  край, увійти у тесану зі смереки світлицю, де гойдалася колиска письменника, де уперше соловій почув материнську співанку, де він гостинно зустрічав своїх друзів з доріг далеких і близьких, де до нього приходило натхнення і рядки, сповнені любов’ю до своїх краян, що журавлиними ключами лягли на чистий аркуш паперу.

                     «Бо я для України лиш жию,

                       Єї і тіло, й душу віддаю,

                       За ню рікою козацька моя кров,

                       Се моя заповідь».

  • Автор:выдділ культури РДА
  • Джерело: власне