Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Рідківці (Новоселицький район)

Загальні відомості

Історичне минуле села Рідківці

 Історичне минуле села Рідківці

         Село Рідківці (історична   назва   "Раранча") входить в територіальний  устрій Новоселицького району та розташоване 28 км. від районного центру міста   Новоселиця та 12 від обласного центру міста Чернівці Територіальна громада села нараховує 4100 жителів   села, площа населеного пункту 1115 га, кількість дворів 1550.
             Історична назва села мала свій початок це приблизно у    1730 ріці / ХУІІ вік/. І своє завершення, це 1946 рік, перейменовано в село Рідківці, ( дата заснування села суперечлива і потребує досліджень). Навколо історичної назви села є багато припущень, гіпотез та народних думок,   які передаються з покоління в покоління. Є дві версії щодо   походження історичної назви села "Раранча" одна із версій   є більш історичною і знаходить історичне відображення   походження назви села. Так є припущення, що син молдавського князя Штефана Великого, Петро Рараш після   смерті свого батька у 1504 році прийнявши князівство по батьківській спадщині приблизно у 1506-1508 роках вів набіг   на польські землі. Походи на польські землі проходили через   князівство Галицьке. Так допускається, що на одній із табірних стоянок Петро Рараш залишив своїх ополченців в   тилу для обладнання табору, щоб на зворотній дорозі була підготовлена належна стоянка для свого війська. Табір розбили в лісах, але з якихось причин князь не пройшов даною дорогою. Залишившись в таборах люди створили поселення. Так як вони були воїнами   князя Петра Рараша, тому і назвали поселення на честь цього князя, згодом назва села видозмінювалася і перетворилася в назву "Раранча".
          Друга версія про походження історичної назви села "Раранча" із зібраної інформації на основі переказів старожилів   села Рідківці має наступний вигляд, що першим поселенцем   села був житель на прізвище Раран. Старожили навіть в даний час приблизно вказують місце його поселення. Через певний   період в село, яке ще немало назви в‘їхав пан Каланча, який заснував добротний маєток і згодом забажав, щоб на честь нього   було назване село. Оскільки решта поселенців були проти   цього, а стояли на справедливості першого поселенця "Рарана"   то допускається версія, що за основу взято при найменуванні   села взято прізвище Раран, а з прізвища пана Каланча взяті останні дві букви "Ча" тому утворилася назва "Раранча".
       Через географічне розташування жителям села "Раранча" доля готувала їх участь у великих історичних подіях.  Сьогодні ті великі події    свідчить пам‘ятник братської могили, що стоїть при в‘їзді в село.   Так на одній із плит, свідчить що тут поховані воїни 142 російської армії, які загинули в боях русько-турецької війни 1739   року. У 1739 році турки хотіли нанести сильний удар російській армії між населеними пунктами "Рогізна" та "Раранча", тому наше   село і було в епіцентрі даних боїв. На другій плиті братської могили-пам‘ятника також викарбовано, що тут поховані воїни, які загинули у першій світовій війні 1914 року. Саме через територію села "Раранча" проходила  лінія фронту першої світової війни. Свідченням цих подій сьогодні ще на полях села збереглися доти, рови, підземні   ходи, які були використані як воєнні арсенали першої світової війни.
         На території села "Раранча" 1903 по 1906 рік вчителювала Євгенія Ярошинська, яка в майбутньому   стала відомою письменницею. Євгенія Ярошинська приятелювала з Ольгою Кобилянською нашою відомою   письменницею. Ольга Кобилянська неодноразово відвідувала село "Раранча" гостюючи у Євгенії Ярошинської вивчаючи побут нашого села, взаємовідносини між сельчанами Ольга Кобилянська пише твір "Вовчиха" де героями даного твору   є дійсні персонажі нашого села, тобто:  це історичний твір   на історичних реаліях із життя наших сельчан. 
         Жителі   села "Раранча" приймали активну участь у суспільно-політичному житті краю. Так 16 (29 грудня) 1905 року в селі «Раранча» відбулося народне віче. Про   дану подію на сторінках газети "Руська Рада", яка була   на той час додатком до газети "Буковина".
         На сільському кладовищі є пам‘ятник польським легіонерам та австрійським воїнам, які брали участь на території села у бойових діях першої світової  війни і загинули у її боях. У сільському парку стоїть  пам‘ятник сельчанам, які не повернулися з фронту у II світовій війні, на плитах пам‘ятника викарбовано 264   прізвища тих сельчан, які не повернулися у рідні домівки   з фронту.
          На території Рідківської школи знаходиться дендропарк.
        Також сельчани пройшли   через роки колективізації, колгоспного виробництва та   приймали активну участь у подіях щодо встановлення   незалежності України

Ресурси та інфраструктура

Населення (за останнім переписом): 4129 чол.

Відстань до міста Чернівці: 15 км.

Покриття мобільним телефонним зв’язком: МТС, Київстар.

Заклади:

 

1

Пошта

Є

2

Міліція

Є

3

Медичні заклади

Є

4

Банківські установи

Є

5

Навчальні заклади

Є

6

Клуби, бібліотеки, заклади культури

Є

7

Культурно-мистецькі колективи

Є

8

Краєзнавчі, художні, меморіальні музеї

Є


Природні ресурси, пам’ятки:

 

1

Лісові угіддя

Є

2

Угіддя реліктових, лікарських рослин

Немає

3

Водні ресурси (річки, мінеральні / лікувальні джерела)

Є

4

Гори (схили, тощо)

Немає

5

Інші природні ресурси (мінерали, копалини, тощо)

Є

6

Пам’ятки природи (печери, скелі, урочища,  тощо)

Є

7

Пам’ятки історії та архітектури (замки, церкви, тощо)

Є

Фотогалерея