Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Шипинці (Кіцманський район)

Історія

1359-1436 Найдавніши населеним пунктом Кіцманського району є село Шипинці. Перші згадки про нього припадають на середину 14 ст.. Польський літописець Я.Длогуш під 1359 роком згадує землю під назвою «Шипинська». Так тоді називали територію Північної Буковини, адміністративним центром якої було с. Шипинці. Отже в середині 14 ст. Шипинці вже існували, а їх виникнення відноситься до більш раннього часу. Зібрані в останній час археологічні матеріали свідчать про те, що село виникло десь і другій половині 13 ст. Тоді ця територія входила до Галицько-Волинського князівства. Минуло понад сім сторіч як на території Буковини у північній її частині існувала автономна територіальна одиниця під назвою «Шипинська земля». В першій половині 14 ст. на схилах Карпат в долині річки Молдова утворилось незалежне від Угорського королівства Молдавське князівство. Одержавши незалежність з 1359 року молдавські господарі прилучили до складу своєї держави ту територію Буковини, яку історичні документи в 14-15 ст. називають за її політичний центр Шипинці – Шипинською землею. Шипинська земля – складова частина Галицької Русі, як і інші галицькі землі, служила очевидно своєрідною розмінною монетою між польськими королями і молдавськими господарями. На заході Шипинська земля межувала з володіннями Польщі, її кордоном була р. Колочин, яка і зараз є межою між Чернівецькою та Івано-Франківською областями. На Півночі Шипинська земля сягала до Дністра.
1395–1444 Хотинська та Цецинська фортеці охороняли броди на Пруті та Дністрі, де проходили важливі трансконтинентальні шляхи і грали велику стратегічну й економічну роль. Що Хмелів, як кріпость, грав другорядну роль, на фоні інших кріпостей, говорить факт, що в документах того часу ні разу не згадується ім’я сторости Хмелева. Історик Т.Белан в своєму дослідженні про Шипинську землю книга «Завдання Хмелівської фортеці – охороняти столицю держави та забезпечити володіння землі». Є дві версії про Хмелівську фортецю : - Хмелівська фортеця була дерев’яною і споруджена була у Шипинцях, бо дорога з Шипинець на Кіцмань та село Іванківці у староджерелах згадується як Хмелівська дорога ; - Хмелівська фортеця була у с. Карапчів, бо і досі зберігся там Хмелівський кут та «городок» Можливо, що в Хмелівській кріпості був осідок правителя Шипинської землі, або найменше, адміністратора волості.
1579 Молдавський воєвода Петро 5 Кульгавий адресував купцям Львова та інших польських міст, про упорядкування взаємовигідної торгівлі – воєвода постановив, щоб ярмарок відбувся в Шипинцях, і що там був склад для молдавських купців. З того часу минуло 5 – 6 сторіч, а в народі збереглася назва урочища, де цілком ймовірно відбувалися шипинські ярмарки. Це урочище – «Торговиця», яка розміщується на південно-західній окраїні села.
1768 Восени розпочалася російсько-турецька війна.
1769 російські війська вступають на Буковину де перебувають до середини 1774 року. Швидка перемога російських військ над Туречинною занепокоїла Австрію, яка з радістю прийняла пропозицію Туречинни виступити посередником між воюючими сторонами. Так наш край опинився в складі Австрійської імперії.
1848 13 березня 1848 року розпочалася революція в Австрії ,повстання у Відні, вплинуло і на настрій буковинців, селяни с. Шипинці відмовились виконувати панщину
1856 228 громадян підписалися під зверненням до Буковинської крайової управи, щоб одержати дозвіл на заснування тривіальної, тобто звичайної початкової школи.
1858 Відбулась велика подія в селі – відкрито школу у звичайній селянській хаті, що стояла у центрі села поблизу церкви. На цю урочистість, зібралися майже всі шипинчани.
1881 у школі працювали Іван Прокопович, і наш земляк Василь Арійчук – перші археологи на Буковині. Вони почали робити розкопки в Шипинцях (на Ба личинці), де виявили багато старовинних речей. Цими знахідками зацікавились не лише в Чернівцях, а й у Відні – столиці Австро-угоррщини.
1903 В шипинській Зарудці споруджена хата-читальня, яка стає центром культури села. Тут починає працювати єдиний у повіті аматорський драматичний гурток.
1905 В с. Шипинці працює вже шестирічна школа
1912-1913 В селі працює вже семирічка, яка мала п’ять класних кімнат. Навчалося 397 учнів.
1918 Восени Австро-Угорська монархія зазнає краху, закінчується війна. Шипинчани повертаються з фронту. 2 листопада скликали народне віче, син кошового Дмитро Михальчук з фронтовиками, на якому усунули старого двірника, обрали Тимчасовий комітет самоврядування на чолі з січовим Іваном Івасюком та делегацією на крайове віче в Чернівцях 11 листопада румуни зайняли Чернівці, і почали просуватися на лівий берег річки Прут. 12 – 13 листопада окупанти захопили Шипинці. Почався терор.
1940 27 червня 1940 року румунські окупанти змушені були залишити Шипинці. Наступного дня в село прийшла радянська влада.