Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Кіцманський район

Новини району ( Правова допомога )

22.06.2020 14:53

Що так додаткові витрати на утримання дитини? І як їх стягнути?
Що так додаткові витрати на утримання дитини? І як їх стягнути? Дуже часто до Кіцманського бюро правової допомоги звертаються матері, та батьки, на утриманні яких перебувають діти про те, що чули про можливість стягнення додаткових витрат на дитину. Здавалося б, все чудово: стягнули аліменти і є можливість стягувати ще й додаткові витрати, адже витрати чималі. Однак, помилковим є твердження про те, що додаткові витрати на дитину включають витрати на одяг, навчання, розваги, відпочинок тощо. Відповідно до положень статті 185 Сімейного кодексу України, батько зобов’язаний приймати участь у додаткових витратах на свою дитину, якщо це обумовлено розвитком її здібностей, хворобою тощо. Цей перелік не є вичерпним — сюди входять усі потреби дитини, які не покриваються аліментами на її утримання. Розмір додаткових витрат встановлюється рішенням місцевого суду за позовом матері. При цьому повинні враховуватися всі обставини, які мають суттєве значення для визначення суми стягнення. На практиці суди зобов’язують батька компенсувати половину витрат, які понесла мати, якщо вона зможе довести їх необхідність і підтвердити це документально. Додаткові витрати на дитину можуть сплачуватися наперед, або вони покриваються після їх фактичного понесення. Конкретна форма залежить від наявних документів — чеків, квитанцій, актів виконаних робіт, рекомендацій чи діагнозів тощо. При цьому стягнення грошових коштів може відбуватися разово, з певною періодичністю або постійно (до досягнення дитиною повноліття). Спосіб участі батька в додаткових витратах визначається, наприклад, таким чином. Якщо мова йде про відвідування дитячого садку, фінансування здійснюється періодично. Коли дитина захворіла, оплата її лікування зазвичай відбувається на протязі певного часу, згідно рекомендації лікаря. Виходячи з норм ст.185 СК України, додатковими витратами, які підлягають стягненню є: • Періодичні витрати на лікування дитини (в тому числі на оздоровлення). • Систематичні витрати, понесені у зв’язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами . • Витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини. Додаткові витрати на утримання дитини може стягнути лише той з батьків, з ким проживає дитина. Стягуючи додаткові витрати матір/батько повинні довести наявність таких витрат відповідними чеками, квитанціями (не забувайте про те, що кожна сторона в суді повинна довести те, на що вона посилається). Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» для стягнення додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, можна притягнути лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат, їх має бути визначено у рішенні окремо. Сума, яка підлягає стягненню за додаткові витрати на утримання дитини залежить від суми витрат, які підтверджені в суді чеками. Відповідно до СК України батьки зобов’язані утримувати своїх дітей у рівних частках. Тому, стягуючи додаткові витрати на утримання дитини, Ви повинні розраховувати на те, що від витраченої суми суд стягне з батька/матері дитини лише половину. Варто пам’ятати, що додаткові витрати на дитину стягуються разово або періодично. Як разовий платіж стягуються понесені витрати на лікування та розвиток здібностей дитини. При кожних наступних витратах на лікування Вам потрібно буде знову звертатися в суд з позовом про стягнення додаткових витрат. Суд може зобов’язати батька/матір сплачувати кошти на додаткові витрати щомісячно, щоквартально тощо. Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» – від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі – у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів Тобто, за подання такого позову судовий збір не сплачується. Для того, аби стягнути додаткові витрати на утримання дитини Вам необхідно: 1. Отримати рішення про стягнення аліментів на дитину. 2. Зібрати квитанції на усі додаткові витрати. 3. Подати до суду позов про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Відповідно до норм СК України додаткові витрати стягуються на неповнолітніх дітей. Можливість стягнення додаткових витрат на повнолітніх доньку/сина законодавством не передбачена. Проте, аналіз судової практики, зокрема Постанов ВСУ, дає можливість стверджувати, що додаткові витрати на повнолітніх дітей не стягуються. Суди зобов’язані враховувати додаткові витрати на повнолітніх доньку/сина при стягненні аліментів. Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави. Тому завжди будемо раді відповісти на Ваші запитання за телефоном: 2-10-38, (066) 062-63-35, (095) 63-69-522. Крім того, можна зателефонувати через систему інтернет – спілкування «Скайп» набравши «Кіцманське бюро правової допомоги» щоденно з 9.00 до 18.00 год. (крім вихідних та святкових днів). Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту kitsmanske@legalaid.cv.ua. Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.


12.06.2020 11:59

Про обов’язок сплати земельного податку інформують юристи Кіцманського бюро правової допомоги
Про обов’язок сплати земельного податку інформують юристи Кіцманського бюро правової допомоги Якщо ви є власником або користувачем земельної ділянки, то, напевно, вже чули про обов’язок сплати земельного податку. Але цілком ймовірно, що у вас виникає чимало питань з цього приводу. Земельний податок (плата за землю) — це податок, що справляється з юридичних і фізичних осіб за використання земельних ділянок. Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводять контролюючі органи (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. У разі переходу права власності на ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником — починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Фізичні особи мають сплатити податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Платники мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: - розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; - права на користування пільгою із сплати податку; - розміру ставки податку; - нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає йому нове податкове повідомлення-рішення. Щодо пільг, то від сплати податку на землю звільняються такі категорії фізичних осіб (ст. 281 Податкового кодексу України): - інваліди першої і другої груп; - фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; - пенсіонери (за віком); - ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; - фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які передали ці ділянки та паї в оренду платнику єдиного податку четвертої групи. У зв’язку із запровадженням карантину, Законом №540 передбачається звільнення від плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за період з 1 по 31 березня 2020 року за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності (тобто з метою отримання прибутку). Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави. Тому завжди будемо раді відповісти на Ваші запитання за телефоном: 2-10-38, (066) 062-63-35, (095) 63-69-522. Крім того, можна зателефонувати через систему інтернет – спілкування «Скайп» набравши «Кіцманське бюро правової допомоги» щоденно з 9.00 до 18.00 год. (крім вихідних та святкових днів). Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту kitsmanske@legalaid.cv.ua chernivetske@legalaid.cv.ua. Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.


11.06.2020 10:10

Чи звільняє карантин від сплати аліментів?
Чи звільняє карантин від сплати аліментів? Чи звільняються платники аліментів від обов’язку утримувати дитину на час дії карантину? Ні, платники аліментів не звільняються від обов’язку утримувати дитину на час дії карантину. Відповідно до статті 150 та статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток та утримувати дітей до досягнення ними повноліття . Чи можливо зменшити розмір аліментів під час дії карантину? Відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Чи слугують карантинні обмеження підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату аліментів або їх сплату не у повному розмірі? Відповідно до статті 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Відповідно до статті 197 Сімейного кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Якщо у зв’язку із введенням карантину погіршилось матеріальне становище платника аліментів, то цей факт може бути взятий до уваги судом при стягненні заборгованості за аліментами. Нагадуємо, що у разі виникнення правових питань отримати юридичну консультацію або роз’яснення можна дистанційно за телефоном: 2-10-38, (066) 062-63-35, (095) 63-69-522. Крім того, можна зателефонувати через систему інтернет – спілкування «Скайп» набравши «Кіцманське бюро правової допомоги» щоденно з 9.00 до 18.00 год. (крім вихідних та святкових днів). Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту kitsmanske@legalaid.cv.ua та chernivetske@legalaid.cv.ua. Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.


26.05.2020 16:56

Обов'язок повнолітніх дітей утримувати своїх непрацездатних батьків
Обов Зазвичай дорослі діти добровільно та за власною ініціативою піклуються про своїх батьків, усіляко їм допомагають. Але такі стосунки бувають не в усіх родинах. Іноді дорослі діти забувають про своїх батьків, які потребують їхньої допомоги. Матеріальна підтримка дітей може бути єдиним засобом існування для батьків. У законодавстві України закріплено обов'язок повнолітніх дітей утримувати своїх непрацездатних батьків. Статтею 51 Конституції України визначено, що повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Ця конституційна норма знайшла своє відображення і у Сімейному кодексі України. Які ж підстави виникнення обов'язку утримувати батьків, за яких обставин діти звільняються від нього та як визначається розмір матеріальної допомоги батькам? – роз'яснюють фахівці відділу «Кіцманське бюро правової допомоги». Так, частиною першою статті 172 Сімейного кодексу України визначено, що повнолітні дочка, син зобов’язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Статтею 202 Сімейного кодексу України передбачено, що повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків чинним законодавством не пов’язується з їхньою працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу і виникає на підставі сукупності наступних умов: -походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); -непрацездатність матері, батька (тобто вони є особами, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або особами з інвалідністю); -потреба матері, батька в матеріальній допомозі. При встановленні чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у такій допомозі. При цьому отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги. Положеннями статті 203 Сімейного кодексу України передбачено, що дочка, син, крім сплати аліментів, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов’язаних із наданням такого піклування. Проте, законодавством визначено, що дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що: - мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків; - мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків. Обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. У зв’язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред’явлено позов про стягнення аліментів, зобов’язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов’язків щодо них. Звільнення від обов’язку утримувати матір, батька може мати місце лише у випадку, якщо такий обов’язок у дочки, сина виник. Тобто судом повинні бути встановлені у сукупності такі обставини: -непрацездатність матері, батька; -потребу матері, батька в матеріальній допомозі; -ухилення матері, батька від виконання батьківських обов’язків / несплата аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків. Заборгованість підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом. У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки. Важливо, що сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов’язку надання їм утримання – стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримання матеріальної допомоги від дітей. Суд визначає розмір аліментів на батьків повністю чи частково у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. На вибір способу визначення розміру аліментів можуть впливати різні обставини: стабільність доходу, проживання за кордоном, одержання частини доходу в натуральній формі тощо. У кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу дітей та їх батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд також бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також дружини, чоловіка та своїх батьків. Народна мудрість каже, що турбота батьків та дітей одне про одного – запорука щасливої та міцної родини. Бережімо наші сім'ї, не забуваймо про батьків, навіть якщо якась образа крає серце. Гроші не замінять тепла і підтримки рідних людей, але іноді трапляються ситуації, коли без матеріальної підтримки просто не можна вижити. Нагадуємо, що отримати правову допомогу дистанційно можна за телефоном: 2-10-38, (066) 062-63-35, (095) 63-69-522. Крім того, можна зателефонувати через систему інтернет – спілкування «Скайп» набравши «Кіцманське бюро правової допомоги» щоденно з 9.00 до 18.00 год. (крім вихідних та святкових днів). Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту kitsmanske@legalaid.cv.ua. Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.


26.05.2020 16:53

ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ РОДИННИХ ВІДНОСИН
ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ РОДИННИХ ВІДНОСИН Досить часто до Кіцманського бюро правової допомоги Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звертаються громадяни за роз’ясненнями щодо особливостей встановлення факту родинних відносин. Встановлення факту родинних відносин дедалі частіше набуває важливого значення і стає все більш поширеним та актуальним в умовах сучасного суспільства. Воно є одним з факторів, що забезпечує охорону прав та законних інтересів особи, створює необхідні умови для реалізації особистих немайнових чи майнових прав. На законодавчому рівні чітко регламентовано декілька можливих варіантів, які фізична особа може використати, як дієві та ефективні інструменти задля встановлення факту родинних відносин. Одним із таких напрямків є право на звернення із заявою про видачу витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян за місцем проживання до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції. Якщо у відділі державної реєстрації актів цивільного стану така інформація відсутня, слід звернутися до місцевої державної архівної установи із заявою про отримання довідки про підтвердження родинних зв’язків (за місцем народження чи проживання спадкодавця). Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: -свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, -повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, -копії актових записів, -копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. Останньою та найвищою формою захисту прав та законних інтересів є судове встановлення фактів, що мають юридичне значення. Цивільний процесуальний кодекс України у п.1 ч.1 ст. 256 передбачає можливість розгляду справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Заява подається за місцем проживання заявника. Згідно ч.1 ст. 258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. Такими доказами можуть бути: паспорти; ідентифікаційні номери платників податків; документи, акти, листи ділового чи приватного характеру, які вміщують відомості про родинні відносини; довідку органів державної реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення свідоцтва Про народження або про шлюб заявника чи осіб, стосовно яких подана заява; квитанцію про сплату державного мита; копії заяви (за кількістю зацікавлених осіб). Встановлення родинних відносин повинне мати для заявника юридичне значення в майбутньому, адже в протилежному випадку воно буде безпредметним, що зумовить відмову у відкритті провадження у справі про встановлення такого факту відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, або ж закриття провадження у справі у випадку його помилкового відкриття з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України. Нагадуємо, що отримати правову допомогу дистанційно можна за телефоном: 2-10-38, (066) 062-63-35, (095) 63-69-522. Крім того, можна зателефонувати через систему інтернет – спілкування «Скайп» набравши «Кіцманське бюро правової допомоги» щоденно з 9.00 до 18.00 год. (крім вихідних та святкових днів). Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту kitsmanske@legalaid.cv.ua. Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.


26.05.2020 14:57

Інформує Кіцманське бюро правової допомоги
Інформує Кіцманське бюро правової допомоги Як діяти, якщо зникла дитина Із 2002 року в усьому світі 25 травня з ініціативи Міжнародного центру пошуку зниклих та експлуатованих дітей відзначають Міжнародний день зниклих безвісти дітей. Це дуже трагічна дата, особливо для тих сімей, яким довелося пережити таке велике горе. Проблема зниклих дітей є актуальною і для нашої області. Основними причинами залишення дітьми сімей є низький рівень виховання, конфлікти у родині та з однолітками, гіперопіка чи недостатня увага з боку батьків, залишення дітей без догляду, схильність підлітків до бродяжництва. Проте, у групі ризику знаходяться не тільки підлітки. Пропадають і маленькі діти, а іноді і немовлята. Значну частину дітей все ж знаходять і повертають додому. Однак деякі так ніколи і не повертаються. Вони можуть стати жертвами вбивства, работоргівлі або бути викраденими для інших кримінальних цілей. Що ж робити, якщо ваша дитина раптово зникла? Найголовніше в такій ситуації – це не втрачати часу, адже кожна втрачена хвилина може коштувати здоров’я та життя вашої дитини. Це не лише термінове звернення до поліції. Прості правила можуть допомогти знайти сина чи доньку за лічені години. Ще змалечку ваша дитина повинна знати своє ім’я та прізвище, адресу за якою живе, також бажано вивчити номер телефону одного з батьків. Ще можливо у телефон дитини встановити спеціальну програму за якою можна дізнатися де зараз знаходиться телефон, деякі батьки купують GPS годинники. Важливо пояснити дитині її дії, якщо вона раптом загубиться в людному місці: -Потрібно стояти та чекати повернення батьків -Нікуди не йти з перехожими,які хочуть вас відвести якнайдалі та поговорити. -Гучно кричати «тато» чи «мама». Якщо ваша дитина зникла - швидко і максимально зберіться, виробіть план дій - у вас на паніку немає часу і прав. Якщо зникнення відбулося в громадському місці, то відразу повідомте про це охорону, адміністрацію організації, установи. Необхідно негайно оголосити по гучному зв'язку про пропажу дитини, її прикмети. У транспорті не соромтеся голосно прокричати про зникнення дитини. Якщо дитина зникла з дому, швидко перегляньте всі речі дитини, її особистий щоденник, шукайте залишену записку. Згадайте про підозрілі телефонні дзвінки, розмови, знайомих дитини останнім часом, опитайте всіх сусідів: коли вони бачили її востаннє, чули звуки з вашої квартири або бачили, хто приходив до вас додому. Зверніться по допомогу у відділення поліції із повідомленням про зникнення дитини (воно приймається поліцією у день звернення усно чи письмово). Звертаючись до поліції, вкажіть якомога більше інформації про дитину (опис зовнішності, одяг, особливі прикмети, інформацію про номер телефону та сторінки в соціальних мережах, коло знайомств тощо). Залучіть до пошуків дитини якомога більше людей: сусідів, знайомих, співробітників, добровольців. Якщо знаходиться хтось, хто бачив дитину, обов'язково беріть у нього контактні дані. Не припиняйте пошуки навіть вночі. Розклейте оголошення з фотографією і короткою інформацією про дитину за місцем проживання та звичайним маршрутом дитини, умовами та місцем зникнення, своїми контактними даними на спеціалізованих пошукових сайтах, у соціальних мережах, особливо в яких була зареєстрована дитина. Якщо Ваша дитина зникла – не засмучуйтеся та не панікуйте і пам’ятайте, що Ви не один і що навколо є люди, які не проходять повз чужої біди та завжди готові зробити все, що в їхніх силах, щоб якомога швидше повернути дитину додому. Коли дитина повернеться додому і все буде позаду, то не сваріть її, а спробуйте разом розібратися в тому, що трапилося, та проконсультуйтеся з психологом. Нагадуємо, що отримати правову допомогу дистанційно можна за телефоном: 2-10-38, (066) 062-63-35, (095) 63-69-522. Крім того, можна зателефонувати через систему інтернет – спілкування «Скайп» набравши «Кіцманське бюро правової допомоги» щоденно з 9.00 до 18.00 год. (крім вихідних та святкових днів). Також консультацію Ви зможете отримати, написавши на нашу електронну пошту kitsmanske@legalaid.cv.ua. Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.


Tеми