Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація
  • SiteHeart

Кіцманський район

Новини

04.08.2017 12:39

Спалювання трави та листя не лише шкодить здоров’ю, а й може стати причиною пожежі |  Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомляє

Шановні краяни! Із встановленням сухої погоди все частіше можна побачити, як на господарських угіддях, уздовж автодоріг і в населених пунктах горить суха трава. Як правило, люди, які її підпалюють переконані, що таким чином вони роблять корисну справу. Та, насправді, наражають на небезпеку себе, сусідів і суттєво погіршують стан довкілля.
Дуже часто спалення сухої трави переростає у великомаштабні пожежі. Швидкість поширення вогню при вітряній погоді надзвичайно висока, а тому локалізувати її на відкритих територіях дуже важко.
Особливо небезпечним є спалювання сухої трави на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, поблизу лісових масивів. У населених пунктах таке «господарювання» теж ні до чого доброго не призводить: спалення сухої трави, листя чи бадилля на присадибних ділянках переростає у неконтрольоване горіння, часто загрожує знищенням будівель і споруд житлового сектору.
 Доводимо до Вашого відома, що за спалювання сухої рослинності може настати адміністративна відповідальність, а саме в статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення говориться: «Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинності, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища або з порушенням умов такого дозволу – тягне за собою накладання штрафу на громадян від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Окрім адміністративної відповідальності, Кримінальним Кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за знищення майна внаслідок пожеж.
Що ж робити з опалим листям?
Найбільш дружнім щодо довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.
Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м.
Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає. Використовувати компост як добриво можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту як прикореневої підкормки дерев і кущів.
Державна служба з надзвичайних ситуацій України в Кіцманському районі звертається до всіх мешканців краю з проханням дотримуватись правил пожежної безпеки у поводженні з відкритим вогнем, не спалювати суху траву та залишки рослинності, не провокувати таким чином виникнення пожеж, котрі можуть завдати чимало шкоди оточуючим та довкіллю.

  • Джерело: http://freelife.cv.ua

Tеми