Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Кельменці (Кельменецький район)

Історія

1559 рік Вперше село згадується в документах під назвою Келменци
З 1918 року Кельменечина була окупована румунами
В червні 1940 року Кельменці і вся Бесарабія увійшли до складу УРСР
28 березнья 1944 року Червона Армія визволила райцентр від фашистських загарбників
березень 1947 року В Кельменцях було створено перший колгосп "Красний луч"
В 1960 році Кельменці набувають статусу селища міського типу.
В 1985 році До селища включено с.Широке із залізничною станцією Ларга
Історична довідка Кельменці - селище міського типу з 1960 року, центр Кельменецького району. Розташовані на автошляху Чернівці – Сокиряни, за 4 км на північ від залізничної станції Ларга і за 106 км від Чернівців. В центрі Кельменців на березі Потоку (нині р.Ромаданка) виявлено рештки поселення ранніх слов»ян черняхівської культури (ІІ-УІ століття н.е.), а на південних схилах Потока – рештки поселень ХІУ –ХУ століть. Вперше село згадується в документах 1559 року під назвою Келменци. Назва його кілька раз змінювалась. В 1642 році воно іменувалося Келмешти, а в 1817 році Келмещий. За народною легендою першим на території сучасних Кельменців поселився корчмар на ім»я Кельман. Згодом рядом з корчмою з»явилося кілька будинків. Садибу корчмаря подорожні називали двором Кельмана, а людей, що служили в нього кельманцями, основним заняттям яких було землеробство і скотарство. Територія краю входила до складу Київської держави, а у ХІІ-ХІІІ столяттях до Галицької Русі. В 1240 році Кельменці були захоплені татаро-монголами. В ХІУ послабленням Золотої Орди скористались угорські феодали. Панували на нашій землі турки, молдовани, румунські бояри. В результаті перемоги Россії над Туреччиною у війні 1806-1812 р.р. Бесарабія була приєднана до Росії. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття організовувалися підприємства первинної переробки сільськогосподарської сировини. Так, у 1897 році в Кельменцях діяли, олійниця, вітряний, кінний та водяний млини. Розвивалось ремесло та кустарне виробництво. В Кельменцях ткали килими, полотно, сукно. Робили бочки, вози, плели кошики, тощо. Ткацтвом займалась майже кожна селянська сім»я. В 70-х роках ХІХ століття в Кельменцях було відкрито фельдшерський пункт, який обслуговував населення всієї волості. З 1884 року його перетворено на амбулаторію. З ініціативи земського лікаря К.П.Михалевича в Кельменцях у 1891 році почалося будівництво дільничої лікарні на 10 ліжок, яке завершилося через три роки. Один лікар з двома фельдшерами і акушеркою мали обслуговувати понад 20 тис. населення. До кінця ХІХ століття в Кельменцях хоч і працювало вже дві школи – церковнопарафіяльна та земська, однак більшість дітей до школи не ходила. На ой час лише 10% населення вміли читати й писати. У 1904 році тут було відкрито чоловічу і жіночу гімназії. В 1892 році збудована залізниця. З 1918 року Кельменечина була окупована румунами. Під час панування румунських бояр у Кельменцях не було ні клубу, ні бібліотеки, ні інших культурно-освітніх установ для культурного обслуговування населення. Зате діяли 3 магазини, де продавалась лише горілка, понад 20 шинків, церква. В червні 1940 року Кельменці і вся Бесарабія увійшли до складу УРСР. На той час у селі було 1280 дворів, проживало 4986 чоловік населення (чоловіків – 2349, жінок – 2637). Націанальний склад населення був такий: українці становили 93,9%, решту – росіяни, євреї, поляки, румуни, молдавани. 8 листопада 1940 року Кельменці стали районним центром. В цьому ж році в селі відкрилась лікарня з терапевтичним, інфекційним і пологовим відділенням, а також медична амбулаторія. З вересня 1940 року почали працювати 2 школи – середня та семирічна, де діти вчились рідною українською мовою. В період другої світової війни 6 липня 1941 року Кельменці були окуповані загарбниками, а 28 березня 1944 року Червона Армія визволила райцентр. Понад 630 кельменчан воювали на фронтах другої світової, 128 з них загинули смертю хоробрих, 160 воїнів-кельменчан нагороджені бойовими орденами і медалями. В березні 1947 року було створено перший колгосп «Красний луч», згодом був організований ще один – ім.Горького, які в серпні 1950 року об»єднались в один і в 1963 році називався «Заповіт Ілліча». Головою правління утвореного колгоспу було обрано Атамана І.Г. В колгоспі налічувалось 1127 дворів, з 344,7га землі, понад 1 тис. голів худоби, 2 автомашини. В 1960 році Кельменці набувають статусу селища міського типу. В 1985 році до селища включено с.Широке із залізничною станцією Ларга. Територія Кельменець – 1429га, населення – 8,1тис.чол., 98% - українці. Житловий фонд складає 90,7 тис.м3 , кількість дворів – 1912, квартир - 982. З 1980 року у райцентрі діє водопровідна та каналізаційна мережі. З 1992 року кельменчани користуються природним газом. 1982-1992 р.р. найкращий період соціально-культурного розвитку територіальної громади. За 10 років практично збудовано ще одні Кельменці. В цей історичний період збудоване нове приміщення універмагу та магазинів по вул.Бесарабській, Сагайдачного, дорослої та дитячої поліклінік, харчоблок райлікарні, пологовий будинок, 227 квартир, 156 індивідуальних будинків, кінотеатр, адмінприміщення міліції, військомату прокуратури, ПМК –292, районноїради, аптеки, дошкільної установи № 1 та інші. Сьогодні Кельменці – сучасне затишне містечко із розгалуженою соціальною інфраструктурою. Функціонують лікувальний та спортивний комплекси, більше півтора десятка культурно-освітніх закладів (художня музична школи, бібліотеки, будинок культури, ДЮЦ, загальноосвітня школа та гімназія, дві дитячі дошкільні установи на 420 місць та ін.). Практично завершено газифікацію райцентру. На приватній основі діють 4 міні хлібопекарні, олійня, 2 автозаправки, 4 мийки легкових автомобілів, 4 аптеки, майстерня по ремонту складної побутової техніки, 5 перукарень, кав»ярні, бари, ресторани, постйно діючий міський ринок – всього понад 120 одиниць роздрібної торгівлі. На території селищної ради діють: пп «Букком» (виготовлення виробів з металопластику), пп «Ярослав_Буковина» (заготівля м»яса), друкарня, 6 фермерських господарств, 2 приватні будівельні організації. На даний час ведеться будівництво 50-ти квартирного житлового будинку, адмінприміщення районного центру зайнятості, завершується будівництво І-ї черги нового водогону. В райцентрі функціонують відділення Державного Ощадного банку України, Приватбанку, Райфайзен банк «Аваль», цех по обслуговуванню населення «Укрпошти» та цех електрозв»язку «Укртелекому», забезпечино покриття мобільного зв»язку МТС, Київстар, Beeline та іншими операторами. Не виїзджаючи за межі містечка жителі і гості райцентру мають можливість одержати всі послуги. Кельменці мають зручне для подорожі географічне розташування, можливість доїджати до багатьох обласних та районних центрів України, пряме автобусне сполучення із столицею України Києвом, містами Хмельницький, Вінниця, Житомир, Дніпропетровськ, Ялта та інші. Гордість нашого містечка – це професор Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича Раренко І.М., лауреат державної премії УРСР Горячий М.Д., Кривий В.Д. – заслужений журналіст України, лауреат премії ім. В.Чорновола, природознавець Безручко І.Г. Кельменчани мають своїх поетів – Гура Б.П., Боярина М.М., Сухарєва І.О., композиторів Крупко В.З., Бібіков Б.І. Почесними громадянами містечка є Раренко П.К., Дудко Є.І., Джурляк В.В., Буняк Л.Й., Рингач А.С. Про майбутнє нашого селища, про справи і долю знатних людей райцентру Ви можете дізнатись на багато більше, відвідавши особисто квітучий куточок Буковинського краю.