Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Герцаївський район

Новини

11.09.2019 12:39

ДПС Буковини: збір за забруднення навколишнього середовища |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Який порядок подання податкової декларації екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, розміщення відходів, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, та який порядок його сплати?
Відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу.
Платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів (п.п. 250.2.1 п.250.2 ст.250 ПКУ).
Згідно з п. 250.5 ст. 250 ПКУ платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.
Пунктом 250.10 ст. 250 ПКУ визначено, що у разі якщо: платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення; платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради).
Якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такому платнику податку (лист ДФС від 15.02.2016 № 5161/7/99-99-15-04-02-17) рекомендується подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення.
Таким чином, платники екологічного податку складають окремо за кожний звітний квартал (не наростаючим підсумком) з урахуванням вимог п. 250.10 ст. 250 ПКУ податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (далі – податкова декларація), подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення, за місцем розміщення спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів.
У разі, якщо платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник подає податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста за місцем перебування платника податку на податковому обліку. Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, то до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин - суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються копії відповідних податкових декларацій протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).




11.09.2019 12:38

За результатами проведених фактичних перевірок податківці застосували понад 2,7 млн грн штрафів |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області повідомляють, що впродовж восьми місяців завершено 136 фактичних перевірок щодо контролю за здійсненням готівкових розрахункових операцій , обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За результатами цих перевірок було застосовано понад 2,7 млн. грн. штрафних санкцій. З них уже 1,9 млн. грн. або 69,1 відсотка поступило в бюджет.
Загалом кількість фактичних перевірок порівняно з 2018 роком зменшилася, але кількість порушень зросла – торік за аналогічний період проведено 146 перевірок ,а сума штрафів складала майже 1,9 млн. грн.
В обласній податковій на початок вересня зареєстровано 4554 реєстратори розрахункових операцій (РРО) та зафіксовано 6387 господарських одиниць, на яких здійснюються готівкові розрахунки, що належать 3359 суб’єктам господарювання.
Проте, як зазначають податківці, є й категорія бізнесменів які не дотримуються правил «електронної фіскалізації», які не декларують зовсім чи не в повному обсязі свої виторги до обсягів доходів або й не реєструють РРО взагалі. До таких «ризикових» платників найближчим часом завітають податкові контролери. Згідно проведеного аналізу серед «ризикових» продавці підакцизних товарів (тютюнові, алкоголь та пальне), платники єдиного податку, які зобов’язані використовувати РРО (досягли обсягу доходу 1млн.грн.,торгують складними побутовими приладами та лікарськими засобами).
На противагу цим порушникам у відомстві закликають покупців та споживачів послуг активно долучатися до контролю й вимагати видачі в обов'язковому порядку розрахункових документів встановленої форми на повну суму проведеної операції. Оскільки непроведення розрахунків із застосуванням РРО та невидача чеку – це заниження доходів і відповідно несплата податків, зокрема до бюджетів територіальних громад. Але найважливіше - втрата можливості захисту прав споживачів у разі отримання недоброякісних товарів чи послуг.


11.09.2019 12:36

Чернівецька митниця ДФС за вісім місяців 2019 року перерахувала до Держбюджету понад 3,0 мільярди гривень  |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
У січні - серпні 2019 року Чернівецькою митницею ДФС фактично перераховано до Державного бюджету України майже 3 мільярди 48,7 млн. грн. податкових платежів, що перевищує аналогічний показник 2018 року на майже 1 мільярд 201 млн. грн. У розрізі митних платежів надходження склали: мито – 436,9 млн. грн., ПДВ – 2121,4 млн. грн., акциз – 390,2 млн. грн., єдиний збір, плата за митне оформлення, інші надходження – 100,2 млн. грн.
Загальний товарообіг вантажів через митні пости Буковини за сім місяців цього року становить 542,0 млн. дол. США, (у січні - серпні 2018 року – 450,4 млн. дол. США). Серед них, імпорт – 402,7 млн. дол. США; експорт – 139,3 млн. дол. США.
Зовнішньоторговельні операції впродовж цього періоду здійснювали 927 осіб (зростання у звітному періоді кількості працюючих суб’єктів ЗЕД – на 0,5 % ).
За цей період запроваджено 1531 справ про порушення митних правил, де загальна вартість предметів правопорушень майже 51,8 млн. грн. Також, митники краю від початку року направили до правоохоронних органів Чернівецької області 23 повідомлення про протиправні діяння, що містять ознаки злочину.
Серед бюджетоформуючих товарів у січні - серпні 2019 року були: засоби наземного транспорту, електричні машини та обладнання; відео- та аудіоапаратура, овочі і бульбоплоди, одяг трикотажний, одяг текстильний, каучук, гума та вироби з них, їстівні плоди та горіхи, реактори, котли, машини, обладнання.


11.09.2019 10:41

Платники єдиного податку зобов’язані отримувати ліцензії на продаж пива |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Як отримати ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем платнику єдиного податку?
Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз'яснюють, підприємцям на спрощеній системі оподаткування з алкогольних напоїв можна торгувати лише пивом і столовим вином. Торгівля іншими видами алкоголю та сигаретами під забороною.
Щоб продавати пиво, платникам єдиного податку потрібно отримати алкогольну ліцензію. Натомість для роздрібної торгівлі столовим вином така ліцензія не потрібна (абз. 20 ст. 15  ЗУ № 481, лист ДФС № 24600).
У Чернівецькій області для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем необхідно звернутись до ГУ ДПС у області або до територіального Центру обслуговування платників.
Щоб торгувати алкоголем у роздріб, потрібно зареєструвати коди КВЕД: 47.11, 47.25.
Ці КВЕДи передбачають і торгівлю сигаретами, тому єдинникам при реєстрації цих кодів окремо треба дописати «крім торгівлі тютюновими виробами».
Строк дії алкогольної ліцензії - один рік, після закінчення цього строку потрібно отримувати нову. Останній день торгівлі за ліцензією - день, який передує кінцевій даті, зазначеній у ліцензії.
Які документи слід подати для отримання ліцензії на торгівлю пивом?
Документи на отримання ліцензії на торгівлю пивом слід подавати за місцем, ведення діяльності. Якщо у платника кілька точок в одному місті, де планується торгувати пивом, потрібно отримати ліцензію на кожну з них, платити слід за кожну окремо.
Перелік документів на отримання ліцензії на торгівлю пивом: заява про отримання ліцензії, складається у довільній формі; платіжне доручення про оплату ¼ вартості ліцензії на рік із відміткою банку про сплату.
Зверніть увагу: ліцензія видається тільки за умови фактичного надходження коштів до бюджету.
У заяві про отримання ліцензії зазначається:
ПІБ підприємця та його  РНОКПП (індивідуальний податковий номер);
адреса, за якою  ФОП перебуває на обліку, та адреса торговельної точки, площа і тип об’єкту торгівлі: магазин, кафе, кіоск тощо;
назва ДПС за місцем торгівлі та податкова, де перебуваєте на обліку як ФОП;
вид господарської діяльності: роздрібна торгівля алкогольними напоями;
сума оплати за кількістю касових апаратів. Ліцензія реєструється на РРО, через який будете відпускати товар. Якщо касових апаратів у вас декілька, але відпускатимете алкоголь тільки через один, на нього і треба отримати ліцензію;
строк дії ліцензії;
підпис і печатка (за наявності).
Додатково можуть знадобитися дані паспорта підприємця (обов’язково — якщо він відмовився від ІПН) і дані свідоцтва про право власності на приміщення або номер і строк дії договору оренди.
У заяві також потрібно перерахувати всі РРО (книги обліку розрахункових операцій), які перебувають у місці торгівлі, та інформацію про них: реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), дату початку їх обліку у фіскальній службі; модель, виробника, заводський номер, дату виготовлення, реєстраційний номер РРО. Всі ці дані будуть відображатися в додатку до ліцензії.
Подати документи на отримання ліцензії можна особисто або надіслати поштою рекомендованим листом. За платника заяву може подати і довірена особа, тоді у неї повинна бути нотаріально засвідчена довіреність на право представляти інтереси суб’єкта господарювання.
Чи передбачені штрафи за торгівлю пивом без ліцензії?
Фахівці ГУ ДПС Буковини наголошують, реалізовувати пиво без оформленої ліцензії - діяльність незаконна (частина 14 статті 15 ЗУ №481).
Відтак, за здійснення торгових операцій (оптом чи вроздріб) без наявності ліцензії передбачено штраф, який складає 200% від вартості партії товару, але мінімум 17 000 грн.
За торгівлю пивом через розрахункове обладнання, яке не зареєстровано у відповідності до процедури, штраф складе мінімум 10000 грн або 200% від реалізованої з допомогою касового обладнання продукції.
За зберігання алкогольних напоїв в місцях зберігання, не внесених в реєстр, передбачена санкція в розмірі 100% від вартості товару, розміщеного на зберігання, але мінімум 17 000 грн.



11.09.2019 10:39

Податкова служба Буковини: види перевірок |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Які перевірки мають право проводити контролюючі органи?
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ПКУ. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі – електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПКУ, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).


11.09.2019 10:36

Місцеві бюджети області отримали від власників елітних автівок понад 1,7 млн грн транспортного податку |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Податківці Чернівецької області інформують, що до місцевих бюджетів області впродовж восьми місяців 2019 року надійшло 1749,9 тис. грн. транспортного податку. Що перевищує сплату за аналогічний період 2018 року на 119,0 тис. грн.
За даними моніторингу, лише у Путильському районі  не отримали надходжень від оподаткування автомобілів. А найбільше коштів – 687,6 тис. грн., власники автівок сплатили до міського бюджету м. Чернівців. Місцеві громади Вижницького району отримали 36,6 тис. грн. транспортного податку, Герцаївського – 27,5 тис. грн.; Глибоцького – 122,0 тис. грн.; Заставнівського – 2,1 тис. грн.; Кельменецького – 76,2 тис. грн.; Кіцманського – 77,0 тис. грн. тис.грн.;  Новоселицького – 151,3 тис. грн.; Сокирянського – 18,8 тис. грн.; Сторожинецького – 158,2 тис. грн.; Хотинського – 94,2 тис. грн.;  м. Новодністровськ – 6,3 тис. грн.
Також фіскали нагадують, що об’єкт та базу оподаткування для транспортного податку визначено ст.267 ПКУ.
Зокрема, підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.  Відповідно до п. 267.4 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Об’єкт оподаткування визначається згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України - це легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. (4173 грн.*375 =1564875грн.)
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.


09.09.2019 12:03

Податкова служба Буковини: за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування застосовуються штрафні санкції |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області звертають увагу платників податків, що згідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» у новій редакції викладено статті 231 «Акцизна накладна» і 232 «Електронне адміністрування реалізації пального та спирту етилового» Кодексу та оновлено порядок і терміни реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до них в ЄРАН (пункт 231.6 статті 231 Кодексу).
А саме, з 01.07.2019 значно розширено умови та реквізити складання акцизних накладних; коло суб'єктів, які зобов'язані їх складати та реєструвати; визначені терміни для складання та реєстрації в ЄРАН акцизних накладних при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України; запроваджено новий порядок складання та терміни реєстрації в ЄРАН акцизних накладних в одному та двох примірниках з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі, з акцизного складу, з акцизного складу пересувного, та/або розрахунків коригування тощо.
Пунктами 120².1 - 120².3 статті 120² Кодексу передбачені штрафні санкції за порушення термінів та порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Звертаємо увагу, що розмір штрафних санкцій залежить від кількості календарних днів порушення платником акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 Кодексу, та визначений від 2 до 40 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування (пункт 120².1 статті 120² Кодексу).
Пунктом 120².2 статті 120² Кодексу встановлені штрафні санкції у розмірі 50 та 2 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового за відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в ЄРАН акцизної накладної/розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування.
Враховуючи зміни щодо підходів складання та реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування, застосування штрафних санкції за порушення термінів та порядку реєстрації акцизної накладної / розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної / другого примірника розрахунку коригування вперше починають застосовуватись із 01 жовтня 2019 року, тобто такі штрафні санкції можуть бути застосованими до акцизних накладних, розрахунків коригування до них, дата реєстрації яких в ЄРАН починається з 01 жовтня 2019 року.
Детальніше в листі ДФС України від 21.08.2019 № 27120/7/99-99-15-03-03-17.



09.09.2019 11:54

Податкова служба Буковини: терміни проведення перевірок Чи переносяться терміни проведення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок у зв’язку із хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб ЮО? |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV зі змінами та доповненнями юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Чинним законодавством передбачено, що призначення на посаду, звільнення, відпустка працівника або призначення до виконання функцій тимчасово відсутнього працівника оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
Якщо установчими документами не передбачено покладання на іншу особу організаційно – розпорядчих або адміністративно – господарських обов’язків на випадок відсутності керівника та головного бухгалтера з об’єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо) відповідними організаційно – розпорядчими документами підприємства тимчасово призначається особа, уповноважена на виконання таких функцій.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних планових або позапланових виїзних та фактичних перевірок визначено ст. 81 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі – ПКУ) зі змінами і доповненнями. При цьому перенесення термінів проведення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок у зв’язку із хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юридичної особи ПКУ не передбачено.



09.09.2019 11:49

Понад два мільярди гривень спрямував бізнес Буковини на соціальні виплати |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
У січні-серпні 2019 року платники Чернівецької області перерахували до бюджету 2124,7 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Про це повідомили у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області.
Таким чином, за вісім місяців поточного року надходження ЄСВ перевищили планові показники на 61,6 млн гривень.
Порівняно з січнем-серпнем минулого року забезпечено приріст надходжень на 21,7 відсотків, або на 378,9 млн гривень. Нагадаємо, що протягом 2018 року ДФС забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рівні 1745,8 млн гривень.
У податковій службі Буковини наголошують що й надалі контролюватимуть дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.
Та нагадують, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується. 
Крім того, у разі несплати роботодавцем єдиного внеску, найманому працівникові такі періоди не зараховуються до страхового стажу.
У податковій службі також радять слідкувати за інформаційними повідомленнями, адже відповідно до вимог стандарту IBAN реквізити рахунків для сплати єдиного внеску будуть змінені. Інформацію щодо реквізитів банківських рахунків для сплати єдиного соціального внеску можна отримати на офіційному порталі Територіальних органів ДПС у Чернівецькій області в розділі «Бюджетні рахунки» або у Центрах обслуговування платників.


06.09.2019 15:26

При перевищенні обсягу доходу 1 млн. грн. «єдинники» зобов’язані застосовувати РРО |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області наголошують, що відповідно до ст. 296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку – фізичні особи, обсяг доходу яких у календарному році перевищив суму 1 мільйон гривень, повинні застосовувати РРО.
Використання касового апарату розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку.
Для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі (п.292.3 ПКУ).
У разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) лише у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем коштів з поточного рахунка на поточний рахунок фізичної особи підприємця або внесення покупцем коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточний рахунок фізичної особи підприємця, потреби у використанні касових апаратів не виникає.
До уваги платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, що вони повинні використовувати касові апарати незалежно від обсягу отриманого доходу (п.296.10 ПКУ).



06.09.2019 15:22

Готівкові розрахунки: види розрахунків на які не поширюється обмеження щодо граничних сум |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють ,що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно;
2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою: із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно. Платежі на суму, що перевищує 50000 грн., проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку; між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.
Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн., здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в пп. 6 та 7 розд. II Положення № 148, не стосуються: розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами; добровільних пожертвувань та благодійної допомоги; використання готівки, виданої на відрядження; виплат, пов’язаних з оплатою праці; використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».


06.09.2019 15:19

До бюджету Чернівецької області надійшло 313,6 млн грн. єдиного податку  |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Про це формують у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області. Також зазначають у січні - серпні 2019 року фізичні особи-підприємці та юридичні особи - підприємства, які перебувають на спрощеній системі оподаткування спрямували до територіальних скарбниць понад 313,6 млн грн. єдиного податку. Натомість у минулому році платники регіону сплатили 249,9 млн грн. єдиного податку. Відтак, минулорічні показники перевищено на 63,7 млн грн.
Як свідчить аналітика, фізичні особи – підприємці до місцевих бюджетів сплатили майже 251,8 млн. гривень, суб'єкти господарювання – юрособи забезпечили 42,9 млн. грн. єдиного податку. Бізнесмени четвертої групи спрощеної системи оподаткування, до якої належать сільгоспвиробники, поповнили місцеві скарбниці на 18,7 млн. грн.
У податковій службі області зазначають, сплата єдиного податку безпосередньо потрапляє до місцевого бюджету територіальної громади, тим самим впливаючи на рівень її фінансової самодостатності та забезпечення соціальних потреб мешканців. Переконливе підтвердження цьому – своєчасна сплата єдиного податку до місцевих бюджетів.
Так, платники районів сплатили до територіальних скарбниць єдиного податку у сумі: Вижницький - 12,8 млн. грн., Герцаївський – 4,7 млн.грн., Глибоцький - 20,4 млн. грн., Заставнівський – 13,2 млн. грн., Кельменецький – 9,5 млн. грн., Кіцманський – 21,5 млн. грн., Новоселицький – 17,8 млн. грн., Путильський – 4,4 млн грн., Сокирянський - 7,0 млн. грн., Сторожинецький - 17,8 млн. грн., Хотинський – 12,2 млн. грн., м. Чернівці – 167,8 млн. грн.. м. Новодністровськ – 4,4 млн. грн..


06.09.2019 11:59

Податкова служба Буковини: збір за забруднення навколишнього середовища Що відноситься до стаціонарних джерел забруднення атмосфери? |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Згідно з п. 240.7 ст. 240 ПКУ не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Частиною п’ятою ст. 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста ст. 11 Закону № 2707).
До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (частина сьома ст. 11 Закону № 2707).
Крім того, згідно з п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 зі змінами та доповненнями, підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.




06.09.2019 11:58

Податкова служба Буковини: понад 2 мільярди гривень складають надходження податків та зборів до місцевих бюджетів  |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
За вісім місяців 2019 року місцеві бюджети Чернівецької області отримали майже 2 млрд 31 млн. грн. податків та зборів. Ріст надходжень місцевих бюджетів складає майже 20 відсотків або 336,5 мн. грн. Місцевим громадам також варто очікувати незначної зміни в структурі трансфертів з центрального бюджету.
Структура надходжень до місцевих бюджетів уже традиційна - основним джерелом надходжень до бюджетів Буковини є податок на доходи фізичних осіб, якого надійшло 1304,5 млн. грн. Приріст до показника 2018 року складає 233,4 млн. грн., до планових показників 65,1 млн. грн. Другою за значенням складовою наповнення бюджетів територіальних громад є єдиний податок з юридичних та фізичних осіб, який досяг суми 313,6 млн. грн.(торік було 240,0 млн. грн.). Також зросли надходження плати на землю – 238,6 млн. грн. (торік було 201,5 млн. грн.).
Крім того місцеві бюджети Буковини отримали за користування лісом, надрами й водою – 26,3 млн. грн.;. податку на прибуток понад 2,0 млн. грн.; за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами – 9,2 млн. грн.; податку на нерухомість і транспортного податку - 37,9 млн. грн.; акциз з роздрібної торгівлі підакцизних товарів-понад 71,4 млн. грн.
Загалом, бюджет м. Чернівців отримав – 1134,5 млн. грн. податків і зборів. Цифри надходжень до бюджетів територіальних громад у розрізі районів наступні: Вижницький – 84,0 млн. грн.; Герцаївський – 33,3 млн. грн.; Глибоцький - 96,0 млн. грн.; Заставнівський – 67,3 млн. грн.; Кельменецький - 63,3 млн. грн.; Кіцманський – 103,2 млн. грн.; Новоселицький – 104,9 млн. грн.; Путильський – 39,9 млн.. грн.; Сокирянський - 67,9 млн. грн.; Сторожинецький – 114,9 млн. грн.; Хотинський – 74,0 млн. грн.; м. Новодністровськ – 47,5 млн. грн.


06.09.2019 11:56

Розпочав роботу сайт податкової служби Буковини |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Інформація щодо діяльності новоствореного Головного управління ДПС у Чернівецькій області та роз’яснення з питань податкового законодавства і адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 29 вересня 2019 року розміщується на офіційному порталі «Територіальні органи ДПС у Чернівецькій області» за посиланням: http://cv.tax.gov.ua/.


Tеми