Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Герцаївський район

Новини

17.06.2020 12:21

Нова звітність: податкову декларацію збору за місця для паркування транспортних засобів необхідно подавати за новою формою з 1 липня цього року |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Про це інформують у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області. Відтак, 13.03.2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.12.2019 року №550 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів.
Відповідно до норм Податкового кодексу України декларацію за новою формою у редакції наказу №550 необхідно складати за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення і подавати з 1 липня 2020 року.
Нова форма декларації складається з двох частин: податкової декларації, в якій безпосередньо зазначаються дані про суб’єкта господарювання та суму збору до сплати та додатку до декларації, в якій вказується розрахунок суми збору за об’єктами оподаткування.
Зазначений розрахунок містить нові показники, яких не було в попередній декларації, а саме: код та найменування податкової пільги (згідно з актуальним довідником податкових пільг); суму пільги, розраховану пропорційно до періоду користування пільгою; дату початку і закінчення користування пільгою; суму пільги, яку використали за цільовим призначенням; площу, на яку поширили пільгу (кв.м.).
Податківці нагадують, з 1 січня 2020 року скасовано звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.



17.06.2020 12:19

Буковинський бізнес спрямував на соціальні потреби майже 1,3 мільярди гривень єдиного внеску |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області повідомили, що за січень-травень 2020 року платники регіону перерахували до спецфондів 1290,9 млн. грн єдиного соціального внеску. Роботодавці області сплатили за звітний період цього року на 8,3 млн грн більше, аніж було заплановано та на 6,5 млн грн , ніж за аналогічний час 2019 року.  
У травні компанії, організації і підприємці регіону спрямували 235,3 мільйонів гривень, що на 16,1 мільйон більше, ніж було заплановано.
Станом на 01.06.2020 року на податковому обліку в Чернівецькій області перебувають понад  66 тисяч суб’єктів господарювання - юридичних осіб та понад 17 тисяч фізичних осіб – підприємців з числа платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Враховуючи карантинні новації, пов’язані з CОVID-19, фізичні особи-підприємці, отримали звільнення від сплати єдиного внеску на 3 місяці 2020 року, а саме на березень, квітень та травень. В той же час фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області звертають увагу на те, що такий пільговий режим не передбачено щодо сплати єдиного внеску з заробітної плати найманих працівників. За цих осіб роботодавці зобов’язанні сплатити належні суми єдиного внеску своєчасно у повному обсязі.
Отож працедавці, що використовують працю найманих працівників на умовах трудового договору (контракту), договору цивільно-правового характеру або на інших умовах, мають сплатити єдиний внесок не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.
Реквізити і символи рахунків, які діють з 03.01.2020, для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) єдиного внеску, повернення помилково або надміру зарахованих коштів платники розміщено на субсайті ДПС у Чернівецькій області вебпорталу ДПС в розділі «Бюджетні рахунки» за посиланнями: https://cv.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.


17.06.2020 12:14

ДПС Буковини: як діяти, якщо не видали фіскальний чек? |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області наголошують, невидача чека або видача підробленого чека під час продажу товарів чи наданні послуг – це одна з проблем, з якою зустрічаються споживачі.
Що робити, якщо вам не видали чек?
З огляду на досить часті випадки обману споживачів – видачі чека невстановленої форми або взагалі відмови у видачі фіскального чека Державна податкова служба України просить звертатися:
- за номером телефону: 0800 501 007 (напрямок «4»)
- або написати скаргу на адресу: idd@tax.gov.ua
Пам’ятайте: ваші права мають бути захищеними!


17.06.2020 12:06

Які документи потрібні для оформлення податкової знижки на навчання  |  Повідомлення Новоселицького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області
Новоселицьке управління ГУ ДПС у Чернівецькій області нагадує, що в Україні триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року, та нагадує про можливість повернення частини сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, через реалізацію права на податкову знижку (ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До переліку витрат, дозволених для включення до податкової знижки, належать:
- сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
- частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом у порядку, встановленому статтею 175 ПКУ;
- сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які відповідають умовам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 ПКУ;



17.06.2020 12:05

Працівник без офіційного оформлення трудових відносин позбавляє себе усіх соціальних гарантій  |  Повідомлення Новоселицького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області
Новоселицьке управління ГУ ДПС у Чернівецькій області вже вкотре звертає увагу роботодавців на неприпустимість використання незадекларованої найманої праці, яка має негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців.
Нагадаємо, що незадекларована праця найчастіше проявляється у таких формах:
1. Економічна діяльність без державної реєстрації;
2. Наймана праця без оформлення трудових відносин;
3. Приховування від державних органів частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати;
4 Маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності (цивільні відносини, фіктивна самозайнятість тощо).
Це соціальне явище справляє значний негативний вплив на розвиток економіки країни та життєвий рівень людей. Незадекларована праця не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, вона створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, які повністю забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.
Крім того, працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляє себе гарантованого державою розміру заробітної плати; виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо; виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу; соціального страхування.
До того ж неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії.
Тому, податківці наголошують, що укладання з працівником трудового договору, надання до державної податкової служби повідомлення про прийняття особи на роботу, своєчасна виплата заробітної плати та відрахування єдиного соціального внеску - гарантує працівникові гідні умови праці та соціальні гарантії.



17.06.2020 12:03

Про зміни термінів застосування РРО  |  Повідомлення Новоселицького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128 і Закону № 129.
Так, відповідно до пп. 4 та 5 розділу І Закону № 533 набрання чинності Законами № 128 та №129 відтерміновується:
з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;
з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності;
з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.



17.06.2020 12:02

На соціальні видатки мешканці Новоселиччини та Герцаївщини спрямували понад 82 мільйона гривень ЄСВ  |  Повідомлення Новоселицького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області
За оперативними даними фахівців Новоселицького управління ГУ ДПС у Чернівецькій області, протягом п’яти місяців цього року платники Новоселиччини та Герцаївщини направили до Пенсійного та соціальних фондів 82 мільйони 365 тисяч гривень єдиного соціального внеску. Зокрема, лише у травні було забезпечено 15 мільйонів 291 тисяч.
Очільник податкового органу двох районів Яна Габовда відмітила, що з 1 березня до 31 травня 2020 року тимчасово не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄВ, за неповну або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), а також за несвоєчасне подання звітності з ЄВ до податкових органів. Крім того, за цей період платникам єдиного соціального внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню. Це передбачено Законами України від 17.03.2020 р. №533-ІХ та від 30.03.2020 р. №540.



17.06.2020 12:01

Новоселицьке управління: До Державного бюджету спрямовано майже 48 мільйонів гривень. |  Повідомлення Новоселицького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області
47,9 млн. грн. податків спрямували до Державного бюджету України платники Новоселицького та Герцаївського районів протягом 5 місяців 2020 року. У відомстві запевняють «Попри невтішні сподівання, оскільки бізнес все ж переживає труднощі у зв’язку із карантинними обмеженнями, суб’єктам підприємництва нашого регіону все ж вдалося дотриматися принципу повноти сплати податків.»
Приріст цьогорічних надходжень до січня-травня 2019 року склав 15,5 відсотків, або плюс 6,4 млн. гривень. У розрізі основних платежів найбільше надійшло податку на додану вартість – 20,46 млн. грн., податку на доходи з фізичних осіб – 18,05 млн.грн. та податку на прибуток підприємств – 2,96 млн. гривень. Таким чином, минулорічні показники надходжень по податку на додану вартість перевищено на 5,08 млн. грн., а податку з доходів фізичних осіб - на 1,6 млн.грн..
Загалом внесок платників Новоселицького та Герцаївського районів до Зведеного бюджету склав 134,56 млн. гривень упродовж січня-травня 2020 року. Порівняно із аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 10 відсотків, або плюс 13,07 млн. гривень.



11.06.2020 12:32

Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з нагоди відзначення 14 червня Всесвітнього дня донора крові надає роз’яснення щодо прав, гарантій та пільг, які надаються донорам крові та її компонентів. |  Повідомлення Герцаївського бюро правової допомоги
Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з нагоди відзначення 14 червня Всесвітнього дня донора крові надає роз’яснення щодо прав, гарантій та пільг, які надаються донорам крові та її компонентів. Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров'я, а також надає йому пільги. Посадові особи установ та закладів охорони здоров'я зобов'язані поінформувати донора про його права і обов'язки та порядок здійснення донорської функції. Медичне обстеження донора перед здаванням крові та її компонентів і видача довідок про стан його здоров'я здійснюються безплатно. Донору в порядку, встановленому законодавством, відшкодовується шкода, заподіяна йому ушкодженням здоров'я у зв'язку з виконанням донорської функції, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та на інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та професійну реабілітацію.
В день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у зазначені дні звільняються від занять.
Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.
У разі, коли за погодженням з керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день давання крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку.
У разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові.
Виплата середнього заробітку, здійснюється за рахунок коштів власника підприємства, установи, організації, де працює донор, або уповноваженого ним органу. Зазначені кошти належать до таких, що спрямовані на благодійну діяльність.

Підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів. Форми цих довідок та порядок їх видачі затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
В день давання крові та (або) її компонентів донор забезпечується безкоштовними сніданком та обідом за рахунок коштів закладу охорони здоров'я, що здійснює взяття у донора крові та (або) її компонентів. У разі неможливості забезпечення таким харчуванням відповідний заклад охорони здоров'я має відшкодувати донору готівкову вартість відповідних наборів харчування.
Норми харчування донорів та рекомендації щодо складання відповідних наборів продуктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Вартість наборів продуктів для харчування донорів встановлюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Додаткові пільги, що надаються донорам у зв'язку з систематичним безоплатним здаванням крові та її компонентів
Додаткові пільги, що надаються донорам у зв'язку з систематичним безоплатним здаванням крові та її компонентів надаються лише в тому разі, якщо кров та/або її компоненти даються донором:
• безоплатно;
• протягом року у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам.
Максимально допустимі дози визначено пунктом 3.1 Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів.
До прикладу, стандартний об’єм заготовленої крові (максимально допустима доза) — 450 мл без урахування крові, взятої для аналізів (до 40 мл).
Таким чином, дві разові максимально допустимі дози для крові — 900 мл (450 мл × 2).
Отже, якщо вимоги виконуються, то протягом року після давання крові та (або) її компонентів донору передбачена допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з захворюванням, яка виплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи.
Учням професійних навчально-виховних, студентам вищих навчальних закладів, які виконали вищезазначені вимоги надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у навчальному закладі стипендії протягом шести місяців після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання донора.
Крім того, протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у відповідній кількості донори мають право першочергового придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи або навчання та першочергового лікування в закладах охорони здоров'я, що перебувають у державній власності.

Пільги, що надаються донорам - військовослужбовцям та курсантам військових навчальних закладів
Донори крові та її компонентів з числа офіцерів, прапорщиків, мічманів та інших військовослужбовців мають право на пільги, передбачені статтями 9 та 10 Закону України "Про донорство крові та її компонентів".
Військовослужбовці строкової служби та курсанти військових навчальних закладів, які є або виявили бажання стати донорами, в день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження увільняються від несення нарядів, вахт та інших форм служби.
У разі давання донорами - військовослужбовцями строкової служби або курсантами військових навчальних закладів крові та (або) її компонентів у період відпустки, у вихідний чи святковий день їм за бажанням надається інший день відпочинку, який може бути приєднано до відпустки або використано в інший час протягом року після здачі крові та (або) її компонентів.
Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів донорам - військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових навчальних закладів надається додатковий день відпочинку. За бажанням донора та за погодженням з командуванням військової частини цей день може бути приєднано до відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.
Військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових навчальних закладів, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в кількості двох разових максимально допустимих доз, надається право на одержання грошової надбавки у розмірі 25 відсотків до призначеного їм грошового забезпечення протягом шести місяців після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості. Виплата такої грошової надбавки проводиться за місцем проходження служби або навчання цих донорів відповідно до законодавства.

Пільги для осіб, які мають статус Почесного донора України
Підставою для надання зазначених пільг є довідка за формою № 435/о.
Донори, які безоплатно здали кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх давання набувають статусу Почесного донора України.
Таким особам видається відповідне посвідчення та вручається нагрудний знак «Почесний донор України».
Посвідчення є документом, що підтверджує статус Почесного донора України, на підставі якого надаються відповідні пільги згідно із Законом про донорство.
Отже, почесні донори України мають право на:
• безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування з використанням дорогоцінних металів) у закладах охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;
• пільгове придбання ліків (із знижкою 50 відсотків їх вартості) за рецептами, виданими закладами охорони здоров'я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;
• безплатне забезпечення донорською кров'ю та її препаратами, необхідними для їх особистого лікування, за рецептами, виданими закладами охорони здоров'я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;
• першочергове придбання за місцем роботи або навчання путівок для санаторно-курортного лікування та першочергове лікування у закладах охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;
• позачергове забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, протезами та іншими протезно-ортопедичними виробами;
• використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час;
• отримання надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць;
• отримання пільгових позик для будівництва індивідуального житла відповідно до законодавства.

Відповідальність роботодавця за ненадання пільг
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" особи, винні у порушенні встановлених цим Законом прав донорів, несуть встановлену законодавством дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність.
Фактично ненадання донором пільг є порушенням трудового законодавства, за яке передбачено відповідальність:
• дисциплінарну — згідно зі статтями 147 — 152 Кодексу законів про працю України (догана або звільнення), яка застосовується до відповідних працівників, що порушили норми законодавства щодо ненадання пільг;
• адміністративну — згідно з частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правовпорушення за порушення вимог законодавства про працю накладається штраф на посадових осіб роботодавця в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.).


Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до відділу «Герцаївське бюро правової допомоги», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46.
Більше інформації за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).




11.06.2020 12:25

Запитання -відповіді щодо новацій Закону № 466 для податкових боржників |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Які зміни у законодавстві щодо стягнення заборгованості у платників податків?
Законом України від 16.01.2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема до Глави 9 «Погашення податкового боргу платників податків».
Відповідно до прийнятих змін, зменшено з 60 до 30 календарних днів термін, протягом якого до платника податків, якому надіслано податкову вимогу, не застосовуються заходи стягнення (пункт 1 статті 95 Податкового кодексу).
Також скорочено терміни з двох до одного місяця, протягом яких платник податків може самостійно здійснити оцінку майна: (пункт 12 статті 95 Податкового кодексу).
Крім цього, доповнено підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави (стаття 93 Податкового кодексу). Відтепер, майно боржника може бути звільнено з податкової застави у разі:
1.отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення не лише суми податкового боргу, а й розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку.
2. отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 Податкового кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання;
3. отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.
Змінами також встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 Податкового кодексу.
Чи надсилається податкова вимога при наявності податкового боргу до 1200 гривень?
У разі наявності у платника податкового боргу до 1020 гривень, податкова вимога боржнику не надсилається, але при цьому на заборговану суму нараховуються штрафні санкції.
Перевірити інформацію про наявність чи відсутність податкового боргу платник може в Електронному кабінеті платника зайшовши в меню «Стан розрахунків з бюджетом» або на вебпорталі ДПС України в розділі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Нагадаємо, що відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) платнику, тільки у випадку несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені строки, якщо сума податкового боргу такого платника перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1020 гривень).
Така податкова вимога надсилається платнику не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак податковий борг не був погашений в повному об’ємі, податкова вимога додатково платнику не надсилається.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Водночас, зазначаємо, що у суб’єкта господарювання з незначною сумою податкового боргу (до 1020 гривень) не виникає право податкової застави. Крім того, право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України,  на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
У яких випадках у боржника виникає податкова застава?
Згідно підпункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної податковим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
- з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань в порядку визначеному статтею 100 ПКУ.
При цьому необхідно зазначити, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
У разі, якщо у платника податків майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюватиметься на інше майно, на яке платник набуде право власності у майбутньому до повного погашення податкового боргу в повному об’ємі. Важливо зазначити, що платник податків не має права відчужувати майно, яке перебуває в податковій заставі, допоки не буде винесено відповідне рішення податкового органу.
Якщо у платника залишається непогашена частина податкового боргу, яка здебільшого становить від 1 гривні до 1020 гривень, майнові активи такого платника перебуватимуть в податковій заставі, до повного погашення ним заборгованості, що позбавлятиме його в подальшому права вільно розпоряджатися цим майном.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Коли платник нарощуватиме податковий борг податковим керуючим відповідно до 89 ПКУ складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.
У разі відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі без погодження з податковим органом платник нестиме відповідальність передбачену законодавством.
Зазначені зміни набрали чинності з 23.05.2020 року.
*ЗАКОН №466за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-IX




11.06.2020 12:23

Армія отримала з Буковини понад 88,1 млн. грн. військового збору |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області інформують, що зі своїх легальних доходів у січні – травні 2020 року буковинцями сплачено 88,1 млн. грн. військового збору, що на 5,0 млн. грн. перевищує надходження за аналогічний період минулого року.
За словами начальника податкової служби області Віталія Шпака незважаючи на карантин податківці активізували проведення інформаційно - роз’яснювальних заходів направлених на припинення виплати заробітної плати в «конвертах» та забезпечили виконання індикативних показників щодо сплати «зарплатних» податків - у травні надійшло понад 16,8 млн. грн. військового збору , при плановому завданні 16,6 млн. грн.
Усього від початку запровадження військового податку ( з 3 серпня 2014 року) буковинці сплатили на реформування Збройних Сил України 872,7 млн. грн.  У 2014 році - 29,6 млн. грн., у 2015 році ця сума складала 88,3 млн. грн., у 2016 році - 106,2 млн. грн., у 2017 році – 148,6 млн. грн., у 2018 році – 189,2 млн. грн., 2019 рік - 222,7 млн. грн., січень- травень 2020 рік – 88,1 млн. грн.


03.06.2020 12:12

Наголоси податківців під час он-лайн спілкування щодо нових правил застосування РРО (частина друга) |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Як змінилися терміни введення норм про РРО для ФОП у зв'язку з введенням карантину?
Так, до 1 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), як альтернативу класичним РРО.
Також до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – «єдинниками» другої, третьої та четвертої групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.
Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обов’язково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 1 січня до 1 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» другої, третьої та четвертої груп зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обсягу доходу.
До них належать: реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет; реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах;
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
діяльність туристичних агентств та операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.
Таким чином, до 1 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.
Нагадуємо, що ФОП – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують.
Які порядок та підстави відмови в реєстрації РРО?
необхідно керуватися п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. №547.
Протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції, якщо:
РРО вже зареєстрований;
модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;
центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. №1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;
суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;
у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;
екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;
суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.
За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).
Як проводити розрахунки за подарунковими сертифікатами через РРО?
У разі, якщо розрахунок за товари, які отримує покупець, здійснюється за допомогою подарункового сертифіката, то у реквізиті «форма оплати» фіскального касового чека зазначається «Подарунковий сертифікат» та, у разі необхідності, сума коштів, яка доплачується.
Податківці зазначають, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Застосування РРО передбачено Законом України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями.
Разом з тим, відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13 із змінами, фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ Положення №13. При цьому при розрахунку за товар раніше придбаним сертифікатом у касовому чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги); кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.
При цьому у реквізиті «форма оплати» зазначається запис «Подарунковий сертифікат» та, у разі необхідності, – сума коштів, яка доплачується готівкою чи безготівково (кредитна картка тощо).
Де можна дізнатись інформацію про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій в органах ДПС?
Державна податкова служба щодекади оприлюднює на своєму вебсайті таку інформацію:
- дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;
- дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.
Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.
Звертаємо увагу, на офіційному вебпорталі ДПС функціонує розділ « Інформація з реєстрів» де зроблено гіперпосилання на закладки: «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro) та  «Інформація про книги ОРО» сервісу «Інформація щодо РРО та книг ОРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro), в яких можна отримати додаткову інформацію щодо РРО.
Окрім того, у платників є можливість переглянути реєстри екземплярів РРО та реєстри ЦСО у відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Реєстри». 
Чи зобов’язані використовувати касові апарати підприємці - платники єдиного податку 1 групи, які торгують на ринку?
Платники єдиного податку - фізичні особи підприємці першої групи, які здійснюють діяльність з торгівлі на ринках, надання побутових послуг виключно населенню, а також фізичні особи, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства, як сьогодні, так і надалі, мають право не застосовувати РРО.
Чи є відповідальність за незастосування РРО?
Так відповідальність є. Зокрема, штраф за невидачу чеку, не проведення операції через РРО, проведення неповної суми вартості проданих товарів з 01.08.2020 року:
збільшені з 1 гривні до 10 % від вартості товарів/послуг - за перше порушення, за наступне порушення протягом року - 50 %.
З 1 січня 2021 року: 100% вартості проданих з порушенням товарів - за порушення, скоєне вперше; 150% вартості проданих з порушенням товарів - за кожне наступне порушення.
Крім цього, Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена і адміністративна відповідальність згідно статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення.




03.06.2020 12:10

Новації Закону № 466: ставка ПДФО (0%,5%,18%) залежить від кількості проданих впродовж року транспортних засобів |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Головне управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснює, що 23 травня 2020 р. набув чинності Закон від 16.01.20 р № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі - Закон № 466).
Після внесених змін Законом № 466 до статті 173 Податкового Кодексу, яким визначено порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна, передбачено, що дохід, отриманий платником податку від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5%, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18% .
*ЗАКОН №466за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-IX


02.06.2020 12:49

Наголоси податківців під час он-лайн спілкування щодо нових правил застосування РРО  |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Вподовж минулого тижня податківці області онлайн вивчали спільно з платниками нові правила застосування РРО: перенесення термінів запровадження та «кеш- бек», особливості готівкових розрахунків «спрощенцями».
Тема цікавила багатьох підприємців, щоправда більше запитань все ж таки надходило телефоном. Під час спілкування, як і у мережі Фейсбук так і під час розмови телефоном, кожен платник податків зміг отримати ґрунтовні роз’яснення з даної теми.


02.06.2020 12:45

Новації Закону № 466: запит на отримання індивідуальної податкової консультації можна направляти в електронній формі  |  Повідомлення Головного управління ДФС у Чернівецькій області
Головне управління ДПС у Чернівецькій області звертає увагу , що 23 травня 2020 р. набув чинності Закон від 16.01.20 р № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі - Закон № 466).



Tеми