Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Герцаївський район

Новини району ( Повідомлення Герцаївського бюро правової допомоги )

24.09.2020 10:31

Про те, як може відбутися розподіл боргових зобов’язань між уже колишнім подружжям, розповідає начальник відділу «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Євген Кондель
Під час розлучення перед колишнім чоловіком і дружиною деколи може постати питання не лише про поділ майна, але й про борги. Саме кредитні зобов’язання, яких вони встигли набути, перебуваючи у шлюбі, часто стають каменем спотикання для них обидвох. Про те, як може відбутися розподіл боргових зобов’язань між уже колишнім подружжям, розповідає начальник відділу «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Євген Кондель. ❓ За яких умов борги за кредитним договором одного з подружжя під час розлучення підлягають поділу між уже колишнім подружжям? ✔ Є кілька фундаментальних ознак, які визначальні та обов’язково враховуються під час розгляду такого питання. Для того, щоб ми могли зрозуміти, за яких умов борги за кредитним договором одного з подружжя під час розлучення підлягають поділу між уже колишнім подружжям, нам варто розпочати ще з того моменту, коли чоловік та дружина проживали спільно сім’єю. ✔ По-перше, кредитний договір повинен бути укладений під час шлюбу. Якщо кредитний договір укладений до шлюбу, тоді це кредитне зобов’язання залишається лише за тим із подружжя, хто його уклав, навіть якщо чоловік брав кредит на придбання помешкання, де згодом він проживав із дружиною. ✔ Далі ми з’ясовуємо, чи укладено цей договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя. Ключовим критерієм у даному випадку є інтереси сім’ї. У разі, якщо, скажімо, чоловік, уклавши відповідний договір, отримує кредит на лікування дитини, тоді у дружини виникає зобов’язання щодо повернення цих коштів разом із чоловіком. Або ж дружина уклала договір іпотеки для купівлі помешкання, котре використовується як місце проживання подружжя, і це майно при розлученні підлягатиме розподілу. Адже частиною четвертою статті 65 Сімейного кодексу України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Зазначу, що й Пленум Верховний Суд України у постанові від 27 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» висловив правову позицію, яка полягає в тому, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї. ✔ Однак, якщо грошові кошти отримані чоловіком чи дружиною для власних потреб, тоді таке боргове зобов’язання розподілу не підлягає. Скажімо, відомі факти, коли один із подружжя брав кредит на купівлю автомобіля для себе і продовжував ним користуватися після розлучення. Тоді на тому з подружжя і залишається обов’язок сплатити кошти за таким кредитом. ✔ І остання ознака: чи одержаний кредит використаний в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя? Бувають випадки, коли кредит взятий дружиною для будівництва житлового будинку, але він був використаний як капіталовкладення для розвитку її власного підприємства, яке вона створила ще до заміжжя. Після розлучення їй залишилося підприємство, і, звичайно, борги за цим кредитним договором. Як бачимо, кредит, взятий на будівництво будинку, не був використаний за призначенням в інтересах сім’ї. Яким чином можна себе захистити від проблем з розподілом боргів у майбутньому? ✔ За спільною згодою подружжя може підписати шлюбний договір, у якому варто детально зазначити умови, що врегульовують майнові відносини між ними. Серед інших пунктів необхідно прописати порядок користування грошовими коштами та визначити, кому з подружжя і в якому розмірі може перейти борг по кредиту, іпотеці тощо. Окрім того, може бути також вказана деталізація виду кредитних зобов’язань. Скажімо, якщо договір кредиту був укладений з метою оплати послуг за навчання одного з подружжя, тоді зобов’язання щодо повернення грошових коштів лягає на того, хто навчався. Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до відділу «Герцаївське бюро правової допомоги», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46. Більше інформації за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).


15.09.2020 11:48

Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надає роз’яснення щодо реалізації права батька на декретну відпустку.
Ще зовсім недавно почути про те, що чоловік пішов у декретну відпустку, було чимось незвичним і деякою мірою дивним. Зараз суспільство вже по іншому сприймає інформацію, що не лише мама може доглядати за малюком у перші роки його життя. Поступово стереотипи суспільства руйнуються. Адже саме батьки повинні вирішувати, хто має бути з дитиною, з урахуванням усіх сімейних обставин кожної сім’ї. Діюче законодавство України не вимагає, щоб саме жінка йшла у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У «декрет» може йти не лише мати дитини, а й інші родичі. Згідно зі ст. 179 Кодексу законів про працю України (КЗпП) і ст.18 Закону України «Про відпустки», взяти декретну відпустку з догляду за дитиною можуть: мати, батько, дідусь, бабуся, опікун чи інші родичі. До того ж таку відпустку можна використовувати як повністю, так і частково. Тобто батько та мати можуть розділити її навпіл. Для того, щоб піти у відпустку по догляду за дитиною до 3 років, батько дитини повинен надати роботодавцеві такі документи: • заяву про надання відпустки для догляду за дитиною; • копію документа, що підтверджує народження дитини (свідоцтво про її народження); • довідку з місця роботи матері дитини про те, що вона перервала відпустку для догляду за дитиною і приступила до роботи (із зазначенням дати виходу на роботу), або про те, що ця відпустка їй взагалі не надавалася. Роботодавець не має законного права відмовляти батькові, що виявив бажання піти у декретну відпустку. За ним так само мають зберегти робоче місце та час, проведений у «декреті», зараховується до трудового стажу. Якщо все ж таки роботодавець відмовляє чоловікові в оформленні декретної відпустки, то необхідно таку відмову оформити письмово та оскаржувати її в суді. Часи змінились і сьогодні кожен з батьків має право як на декретну відпустку, так і на можливість професійної самореалізації. Головне - це вміння домовлятись у родині та бажання чоловіка на певний період часу відмовитись від своєї кар’єри та взяти на себе всі обов’язки з виховання та догляду за своєю кровинкою. Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави. Тому, завжди будемо раді відповісти на Ваші запитання. Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до Герцаївське бюро правової допомоги, яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46, або напишіть на електронну адресу Бюро: hertsaivske@legalaid.cv.ua. Нагадуємо, що усі послуги бюро правової допомоги безоплатні для наших клієнтів, більше інформації за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).


11.09.2020 10:36

Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надає роз’яснення щодо порядку складання, скасування та зміни заповіту.
Відповідно до Цивільного кодексу України, кожний громадянин має право залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку) одній чи кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Найважливішою внутрішньою умовою дійсності кожного заповіту є законність змісту волі заповідача, тобто вона не повинна протирічити закону та повинна бути виражена у встановленій законом формі. Зміст заповіту складають розпорядження заповідача про призначення спадкоємця або спадкоємців, про розподіл між ними свого майна в іншому порядку, ніж це передбачено правилами про спадкування, та про виконання спадкоємцями інших дій у відповідності з волевиявленням заповідача. Таким чином, найважливішим елементом заповіту є призначення спадкоємця. За своєю юридичною природою заповіт – односторонній правочин з волевиявленням однієї особи (за винятком заповіту подружжя), внаслідок чого після її смерті у осіб, зазначених у заповіті, виникає чи зникає право на одержання спадщини. Особи, які мають право складати заповіт, повинні відповідати таким вимогам: • досягнення повноліття; • усвідомлення значення наслідків своїх дій та можливість керувати ними (дієздатність); • наявність документу, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, а також довідка державного податкового органу про присвоєння ідентифікаційного номера). Таким чином, право заповідати належне їм майно володіють тільки фізичні особи (громадяни), які володіють повною цивільною дієздатністю. Це означає, що громадянин, який бажає скласти заповіт, повинен бути повнолітнім (тобто досягти 18-ти років). До винятків можна віднести наступні випадки: 1. У випадку реєстрації шлюбу фізичною особою, яка не досягла повноліття – з моменту реєстрації шлюбу така особа набуває повної цивільної дієздатності. Тут слід роз’яснити, що у випадку розірвання шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття чи у випадку визнання шлюбу недійсним (з підстав, не пов’язаних з протиправною поведінкою даної особи) – набута цією особою повна цивільна дієздатність зберігається. 2. У випадку, коли фізична особа досягла 16-річного віку та працює за трудовим договором. 3. У випадку, коли фізична особа досягла 16-річного віку та займається підприємницькою діяльністю. 4. Якщо неповнолітня особа записана матір’ю чи батьком дитини. Таким чином, у ситуаціях пп.2-4 вказаним категоріям громадян може надаватись повна цивільна дієздатність. Крім того, необхідно розуміти, що громадяни, визнані у судовому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (у випадку якщо громадянин страждає на психічний розлад та це суттєво впливає на його здатність розуміти значення своїх дій, контролювати свої дії, а також особи, які зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами тощо, які ставлять себе та членів своєї сім’ї у скрутне матеріальне становище) не можуть складати заповіт. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Особа не може надати право комусь за дорученням підписати заповіт. Якщо громадянин за станом здоров’я не має змоги з’явитися до нотаріальної контори, він має право запросити нотаріуса додому. Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності заповіт має право підписати інша особа. Вона підписує заповіт у присутності нотаріуса або іншої службової особи, яка має право посвідчувати цей документ. При цьому слід зазначити причини, з яких заповідач не міг підписати заповіт власноручно. Заповіт не може підписувати особа, на користь якої його складено. Загальними вимогами до форми заповіту є: – складений письмово, із зазначенням місця та часу його складання; – особисто підписаний заповідачем або особами, передбаченими ст. 207 ЦК; – посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, зазначеними у статтях 1251-1252 ЦКУ. Порушення зазначених вимог до форми заповіту тягне за собою його нікчемність (ст. 1257 ЦКУ). Закріплюючи у вигляді загального правила посвідчення заповіту у нотаріуса, законодавець у той же час широко визначає коло випадків, коли заповіти, засвідчені уповноваженими на це посадовими, службовими особами, прирівнюються до нотаріальних (статті 1251, 1252 ЦКУ). До нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються: – заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів; – заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що “ходить під прапором України, посвідчений капітаном цього судна; – заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, посвідчений начальником цієї експедиції; – заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також заповіт робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім’ї військовослужбовця посвідчений командиром (начальником) цих частини, з’єднання, установи або закладу; – заповіт особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, посвідчений начальником місця позбавлення волі; – заповіт особи, яка тримається під вартою, посвідчений начальником слідчого ізолятору. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт або внести до нього зміни. Пізніше складений заповіт скасовує раніше складений повністю або у частці, у якій вона суперечить заповіту, складеному пізніше (ст. 1254 ЦК). При цьому необов’язково, щоб у пізніше складеному заповіті була вказівка на те, що попередній заповіт скасовується. Однак, якщо пізніше складений заповіт суд визнає недійсним, попередній зберігає свою чинність. Заповіт може бути скасований шляхом подання відповідної заяви нотаріусу або тому органу (посадовій особі), на який покладено здійснення нотаріальних дій. Таким чином, анулювання раніше складеного заповіту може і не супроводжуватися складанням нового заповіту або внесенням змін у раніше складений заповіт. Щодо нотаріального процесу, який виникає при скасуванні чи зміні заповіту, то потрібно зазначити наступне: нотаріус, завідувач державним нотаріальним архівом при одержанні заяви про скасування чи зміну заповіту, а також при наявності нового заповіту, який скасовує чи змінює раніше складений заповіт, роблять про це відмітку на примірнику заповіту, що зберігається у справах державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса), у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та в алфавітній книзі обліку заповітів. Якщо заповідач подасть примірник заповіту, що є у нього, то напис про зміну чи скасування заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом з заявою (коли заповіт скасовується заявою) додається до примірника, що зберігається у справах державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса), у державному нотаріальному архіві. Справжність підпису на заяві про скасування або зміну заповіту має бути нотаріально засвідчена. Нотаріус, якому в ході посвідчення заповіту стало відомо про наявність раніше складеного заповіту, повідомляє про вчинену нотаріальну дію державний нотаріальний архів, нотаріуса чи орган місцевого самоврядування, де зберігається примірник раніше посвідченого заповіту. Зазначене стосується і нотаріуса, який одержав на зберігання для передавання заповіт, посвідчений однією із посадових осіб, перелічених у статті 40 Закону «Про нотаріат». Заповіт подружжя може бути скасований кожним з подружжя лише за життя обох з подружжя. Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до відділу «Герцаївське бюро правової допомоги», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46, або напишіть на електронну адресу Бюро: hertsaivske@legalaid.cv.ua. Нагадуємо, що усі послуги бюро правової допомоги безоплатні для наших клієнтів, більше інформації за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).


25.08.2020 15:06

«Конституційні права та свободи людини і громадянина»
В Україні, як і в більшості країн світу, поряд з іншими галузями права (цивільним, кримінальним, міжнародним, фінансовим, сімейним та ін.), існує конституційне право. Свою назву воно отримало від особливого юридичного документа – конституції, що в багатьох країнах називається ще «Основний закон». Однак конституційне право не зводиться лише до конституції, воно охоплює багато інших правових актів – законів, постанов парламенту й уряду, указів Президента, рішень Конституційного Суду тощо. Разом вони утворюють чинне конституційне право – внутрішньо узгоджену систему юридичних норм(особливих правил, які забезпечуються державним примусом). Вони регулюють певний вид суспільних відносин. На відміну від інших галузей права, що торкаються тільки певних аспектів або деяких, хоч і принципових, питань суспільного життя, конституційне право регулює, передусім, найбільш важливі, принципові суспільні відносини – відносини, що мають особливе значення для суспільства, держави, колективу, особи. Вони поширюються на всі сфери суспільного життя – економіку, політику, ідеологію, соціальні відносини. Основні розділи Конституції визначають загальні засади функціонування української держави, основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, завдання та функції діяльності Верховної Ради України, Президента, Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади, засади здійснення правосуддя, територіальний устрій держави. Конституція закріплює права людини - це права, нерозривно пов'язані з самим існуванням людини: право на життя, на свободу у всіх її проявах, право на повагу людської гідності, на опір пригнобленню. Ці права невід'ємні, інакше кажучи, заборонено будь-яке посягання на ці права. Права людини можуть бути обмежені лише в тій мірі, в якій це необхідно для захисту прав іншої людини. Права людини невідчужувані. Права людини належать кожному індивіду, незалежно від належності до громадянства тієї або іншої країни, расової або національної приналежності. Кожна людина є носієм природних, породжених самою природою людини, прав. Визнання і захист прав людини - головний обов'язок держави. Прийнявши Конституцію, Українська держава визнала і узяла під свій захист невід'ємні, невідчужувані права людини. Права громадянина - це права члена державно-організованого громадянського суспільства. Під правами громадянина розуміють, перш за все, можливість брати участь в управлінні суспільними і державними справами: право на об'єднання в партії і громадські організації, право обирати і бути обраним до органів державної влади України. Право на соціальний захист також в основному належить громадянам України. Очевидно, що Українська держава в першу чергу повинна піклуватися про своїх громадян. Всі права людини і громадянина рівноцінні і взаємопов'язані і тому однаковою мірою повинні захищатися державою. Неприпустиме нехтування одними правами під приводом реалізації інших прав. Всі права людини і права громадянина повинні захищатися державою. З цією метою в Україні створені певні державні інститути. Гарантом права і свобод людини і громадянина є Президент України. Парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Принципи конституційного статусу особистості мають важливе значення, оскільки встановлюють комплекс керівних ідей, що становлять політико-правовий фундамент правового положення особистості. Всі інші інститути і норми, що визначають правове положення людини і громадянина, базуються на цих принципах. Конституція закріплює наступні принципи: людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека —найвища соціальна цінність (ст. 3); вільний розвиток особистості (ст. 23); не відчужуваність і непорушність прав і свобод людини (ст. 21); необмеженість правового статусу людини і громадянина їх конституційним статусом (ст. 22); недопущення звуження змісту і об'єму існуючих прав і свобод при ухваленні нових законів або внесення змін в що діють закони (ст. 22); свобода і рівноправність людей (ст. 21); рівність конституційних прав і свобод громадян і рівність громадян перед законом (ст. 24); рівність прав чоловіків і жінок (ст. 24); єдність права і обов'язків (ст. 24); неможливість позбавлення громадянства і права змінити громадянство (ст. 25); неможливість видворення громадянина України за межі України або видачі його Іншій державі (ст. 25); рівність правового статусу іноземців і осіб без громадянства з правовим статусом громадян України за виключеннями, встановленими Конституцією, законами або міжнародними договорами України (ст. 26); рівноправність подружжя в шлюбі (ст. 51); рівноправність дітей незалежно від походження (ст. 52). Конституція розмежовує поняття «права» і «свободи». Проте це в цілому рівнозначні, співпадаючі за об'ємом, поняття. Крім того, вважається, що термін «свобода» законодавець використовує у тому випадку, коли указує на максимальну свободу вибору варіанту поведінки особистості в тій або іншій сфері суспільного життя, а при вказівці на можливість користування конкретним благом застосовується термін «право» Система конституційних прав і свобод особистості охоплює всі сфери життя діяльності людей і відповідає міжнародним стандартам прав людини. З урахуванням міжнародно-правових стандартів права і свободи класифікуються на: особисті права і свободи; політичні права і свободи; економічні права; соціальні права; екологічні права; культурні права і свободи. Конституція першорядне значення відводить особистим правам і свободам. Особисті права і свободи - це права у сфері особистого життя і особистої безпеки, вони торкаються індивідуального, приватного життя людини. Конституція закріплює наступні особисті права і свободи людини: право на життя (ст. 27); право на свободу і особисту недоторканність, (ст. 29); право на недоторканність житла(ст.30); право на таємницю листування, телефонних переговорів, телеграфної і іншої кореспонденції (ст. 31); право на невтручання в особисте життя (ст. 32); право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно покидати територію України (ст. 33), право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34); право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або іншим чином - по своєму вибору(ст.34); право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35), право направляти індивідуальне або колективне письмове звернення, або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до посадових І службових осіб цих органів(ст. 40). Політичні права і свободи – це такі права і свободи, які громадяни реалізують в політичній сфері суспільного життя. право на свободу об'єднання в політичні партії і громадські організації (ст. 36); право на участь в професійних спілках (ст. 36), право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському і місцевих референдумах, вільно обирати І бути обраними до органів державної влади і місцевого самоврядування (ст. 38), право збиратися без зброї і проводити збори, мітинги і демонстрації (ст. 39). Економічні права - це такі права, які люди реалізують в економічній сфері суспільного життя: право володіти, користуватися і розпоряджатися приватною власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41); право користування відповідно до закону об'єктами права державної і комунальної власності (ст. 41); право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ст. 42). Соціальні права - це такі права, реалізація яких пов'язана із задоволенням найважливіших соціальних потреб людей: право на працю (ст. 43); право на страйк (ст. 44); право на відпочинок (ст. 45); право на житло (ст. 47); право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім?ї (ст. 48); право на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування (ст. 49). Крім того, для громадян України встановлене право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття за незалежними від них обставинами, а також в старості і в інших випадках, передбачених законом (ст. 46). Екологічні права - це нова, раніше не закріплювана на конституційному рівні група прав людини, яка забезпечує потреби в безпечному навколишньому середовищі (ст. 50): право на безпечне для життя і здоров'я оточуюче середовище і на відшкодування заподіяного порушенням цього права шкоди; право вільного доступу до інформації про стан навколишнього середовища, про якість харчових продуктів І предметів побуту, а також право на її розповсюдження. Культурні права і свободи - це права і свободи людини у сфері культури: право на освіту (ст. 53); свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 54); право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст, 54). Конституція також формулює юридичні гаранти прав і свобод людини і громадянина: право на захист прав І свобод людини судом (ст. 55); право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55);право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (ст. 55); право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ або відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ст. 55); право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст. 55); право на відшкодування за рахунок держави або органів місцевого самоврядування матеріального і морального збитку, заподіяного незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56); право знати свої права і обов'язки (ст. 57); заборона зворотної дії законів і інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або відміняють відповідальність особи (ст. 58); право на правову допомогу (ст. 59); право не виконувати явно злочинні розпорядження або накази(ст. 60); ніхто не може двічі притягатись до юридичної відповідальності одного вигляду за одне і те ж правопорушення (ст. 61); особа вважається невинною в здійсненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, поки її вина не буде доведена в законному порядку і встановлена звинувачувальним вироком суду (презумпція невинності) (ст. 62); ніхто не зобов'язаний доводити свою невинність в здійсненні злочину (ст. 62); звинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62); право не давати свідчення або пояснення відносно себе, членів сім'ї або близьких родичів (ст. 63); підозрюваний, звинувачений або підсудний має право на захист(ст. 63). Конституція не лише містить досить широкий і демократичний перелік прав і свобод людини і громадянина, але закріплює гарантії їх реалізації і захисту. Вказані гарантії - це відповідні умови і способи, сприяючі реалізації кожною людиною і громадянином прав, свобод і обов'язків, закріплених Конституцією України. Вони диференціюються на особисті, політичні, економічні, ідеологічні і юридичні. Особисті гарантії - це власні можливості людини і громадянина щодо захисту своїх прав, свобод, законних інтересів і обов'язків. До них відносяться: 1.право на захист передбачених законом можливостей людини і громадянина в суді, у Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в міжнародних судах або відповідних міжнародних організаціях; 2.право на відшкодування матеріальних і моральних збитків, заподіяних державними органами, органами місцевого самоврядування і їх посадовцями; 3.право знати свої права і обов'язки; 4.право на правову допомогу; 5.право не виконувати явно злочинні накази; 6.право на індивідуальну юридичну відповідальність; 7.право відповідати лише за діяння, вчинені в часі і просторі дії нормативно-правового акту; 8.право не нести відповідальності за відмову свідчити або давати пояснення щодо себе, членів сім'ї або близьких родичів, коло яких визначений законом; 9.право осудженого користуватися всіма правами людини і громадянина за винятком обмежень, визначених законом і встановлених вироком суду. Під політичними гарантіями розуміють: 1)політичний плюралізм і свободу політичної діяльності, не заборонену законодавством і передбачену ст. 15 Конституції України; 2)реальне визнання народу єдиним джерелом влади і здійснення державної влади за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову відповідно до статей 5 і 6 Конституції України; 3)обмеження діяльності ультрарадикальних політичних організацій (ст. 37) і т.д. Основними економічними гарантіями є: 1.конституційні положення про рівність всіх форм власності і їх захист державою (ст. 13); 2.справедливість і неупередженість розподілу суспільного багатства (ст. 95); 3.гарантування приватної власності (ст. 41). До ідеологічних гарантій відносяться: 1)ідеологічне різноманіття суспільного життя, відсутність державної (обов'язкової) ідеології і цензури (ст. 15); 2)забезпечення вільного розвитку мов (ст. 10); 3)сприяння консолідації і розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України (ст. 11). При недотриманні прав людини та громадянина, кожен має право на захист. Одним із способів захисту є судовий захист, тобто право людини на звернення до суду за відновленням своїх прав та інтересів. За юридичною консультацією та захистом своїх порушених прав можете звернутися до відділу «Герцаївське бюро правової допомоги», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46. Більше інформації за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).


17.08.2020 11:44

Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги консультує - як отримати податкову знижку на навчання.
Що таке податкова знижка на навчання? Податкова знижка – це сума, на яку дозволяється зменшити розмір сплаченого особою податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з оплатою нею послуг навчання. Раніше до переліку витрат, на які поширюється податкова знижка, входила оплата послуг навчання виключно в закладах професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. З 2018 року податкову знижку можна отримати також на оплату навчання дитини в закладах дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти. Це  саме стосується й аспірантів. Хто має право на отримання податкової знижки на навчання? Відповідно до ст.166 п.166.3 ПКУ подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення. Тобто, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені). Якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба та інші особи), вони не мають права на податкову знижку. Які умови отримання податкової знижки на навчання? Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям: мати громадянство України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП); не бути приватним підприємцем; розмір річної заробітної плати повинен бути вище суми податкової знижки (враховується заробітна плата із вирахуваннями ЄСВ, обов’язкових страхових Накопичувального фонду та до недержавного пенсійного фонду); оформити знижку необхідно до кінця податкового року, наступного за звітним. Наприклад, у 2020 році податкова знижка буде враховувати витрати понесені на навчання в 2019 році. Як отримати податкову знижку на навчання? Для того, щоб скористатися податковою знижкою на навчання, Вам потрібно: оплатити навчання та зберегти квитанцію про оплату; отримати від роботодавця довідку про доходи; до 31 грудня поточного року заповнити податкову декларацію про майновий стан та доходи за минулий рік; подати документи на отримання податкової знижки в органи Державної фіскальної служби за місцем реєстрації та отримати податкову знижку. Які документи необхідні? Щоб повернути гроші за навчання,  потрібно надати такий  пакет документів: копія паспорта; копія ідентифікаційного номеру; довідка про доходи за формою №3; копія договору із закладом освіти; копія квитанцій (чеків, платіжних доручень) про оплату навчання; оригінали документів, що підтверджують ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб); податкова декларацію про майновий стан і доходи; заява, у якій зазначено реквізити рахунку для перерахування відшкодування. Важливо! Підтвердженням отриманих освітніх послуг є угода, яку Ви укладаєте із закладом освіти. В ній має бути зазначено: хто надає послугу, хто її отримує, сума оплати та термін надання послуги. Якщо виникли питання, за юридичною консультацією можете звернутися до відділу «Герцаївське бюро правової допомоги», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46. Більше інформації за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).


03.08.2020 11:30

Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надає роз’яснення щодо виборчого процесу, який стає доступнішим для осіб з інвалідністю та маломобільних людей завдяки інтернету.
З 1 липня 2020 року громадяни можуть онлайн звернутися до органу ведення державного реєстру виборців (https://www.drv.gov.ua/) щодо: • свого включення до реєстру; • внесення змін до своїх ідентифікаційних персональних даних у реєстрі; • зміни своєї виборчої адреси; • внесення змін до відомостей про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно; • виправлення неправильностей у Реєстрі стосовно іншої особи; • змісту своїх персональних даних; • прізвищ, власних імен, по батькові, дати народження усіх виборців, внесених до Реєстру за своєю власною виборчою адресою Щоб подати заяву онлайн, потрібен кваліфікований електронний підпис. До заяви додайте копії документів, що підтверджують ці зміни. Якщо Ви проживаєте не за місцем реєстрації та плануєте голосувати на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, потрібно змінити виборчу адресу до 10 вересня. Через карантинні обмеження рекомендується подати заяву онлайн. Відеоролик «Онлайн-сервіси державного реєстру виборців» можна завантажити за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1PjakZeYdH_rjiALYRF4bemnzBkvfigD1/view?usp=sharing Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до відділу «Герцаївське бюро правової допомоги», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46. Більше інформації за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).


03.08.2020 11:18

Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надає роз’яснення щодо викривачів корупції.
Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надає роз’яснення щодо викривачів корупції. Викривачі корупції – категорія осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу З 1 січня цього року викривачі корупції отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Розширення кола суб’єктів, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу передбачено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» від 17 жовтня 2019 року № 198-IX, який набрав чинності з 1 січня 2020 року. Законом внесені зміни до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення – на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 цього Закону. Роз’яснення щодо надання викривачам безоплатної вторинної правової допомоги надає Національне агентство з питань запобігання корупції: Право викривача на безоплатну вторинну правову допомогу. Викривачі перебувають під захистом держави. Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач може користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої Законом України «Про безоплатну правову допомогу», або залучити адвоката самостійно (ч. 1 та ч. 3 ст. 53 Закону). Викривач має право на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача (п. 5 ч. 2 статті 533 Закону). Вищевказані норми Закону кореспондуються з Законом України «Про безоплатну правову допомогу», яким визначено, що викривач у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення має право на безоплатну вторинну правову допомогу (п. 14 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»). Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»): 1) захист від обвинувачення; 2) здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру. Реалізація права викривача на безоплатну вторинну правову допомогу. Звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»). Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»). Враховуючи наведене, викривачу для реалізації права на безоплатну вторинну правову допомогу до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги необхідно подати відповідне звернення разом з документами, що підтверджують здійснення ним повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону. Такими документами можуть бути, зокрема: 1) копія відповіді органу (закладу, установи, організації або юридичної особи) на повідомлення (заяву, скаргу тощо) викривача; 2) копія листа органу (установи) про результати попередньої перевірки за повідомленням викривача про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону; 3) копія повідомлення Національному агентству про початок досудового розслідування за участю викривача; 4) копія повідомлення Національному агентству про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією; 5) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до якого внесені відомості про заявника (викривача) у справі про корупційний злочин; 6) інші документи, видані уповноваженими органами, які підтверджують, що особа є викривачем у зв’язку із повідомленням нею інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.


08.07.2020 15:34

Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, надає роз’яснення щодо встановлення факту родинних відносин.
Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, надає роз’яснення щодо встановлення факту родинних відносин. Родинні відносини (споріднення) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не є родинними. Встановлення факту родинних відносин здійснюється судом в порядку окремого провадження. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах цивільного стану (пункт 1 частини першої статті 315 ЦПК України, пункт 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»). Куди звернутись? Заява фізичної особи про встановлення факту родинних відносин, подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 ЦПК України). Хто може звернутись до суду? Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: • спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв’язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; • особи, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; • інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб; • прокурор у порядку статей 56, 57 ЦПК України відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом. Водночас справи про встановлення факту родинних відносин з метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник відповідно до ст. 1224 ЦК України усунений від права на спадкування. Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і заінтересовані особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом). Перелік необхідних документів Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України. Згідно із ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: • який факт заявник просить встановити та з якою метою; • причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; • докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. До заяви про встановлення факту родинних відносин можуть додаватися такі документи та докази: • докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); • довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; • пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до відділу «Герцаївське бюро правової допомоги», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46. Більше інформації за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).


03.07.2020 10:50

Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, надає роз’яснення щодо права громадян на відшкодування завданої шкоди унаслідок стихійного лиха.
Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, надає роз’яснення щодо права громадян на відшкодування завданої шкоди унаслідок стихійного лиха. Відповідно до ст. 2 Кодексу цивільного захисту України стихійне лихо – це природне явище, що діє з великою руйнівною силою, заподіює значну шкоду території, на якій відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, завдає матеріальних збитків. Дії держави повинні бути спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, які спричинені стихійним лихом, шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період. Характерними рисами стихійного лиха є його непередбачливість. Питання, пов’язані зі зменшенням збитків та ліквідацією наслідків стихійного лиха, мають вирішувати органи державної влади та місцевого самоврядування. Серед заходів, спрямованих на зменшення шкоди від стихійного лиха, особливо виокремлюють організацію роботи рятувальних служб, створення відповідної інфраструктури, евакуацію населення із районів стихійного лиха тощо. Соціальний захист постраждалих осіб Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації включають: 1) надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації); 2) забезпечення житлом; 3) надання медичної та психологічної допомоги; 4) надання гуманітарної допомоги; 5) надання інших видів допомоги. Забезпечення продуктами та речами першої необхідності постраждалих осіб, відбувається також за рахунок гуманітарної допомоги, яка є цільовою адресною безоплатною допомогою в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомогою у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха. Реалізація права громадян на відшкодування шкоди у разі нанесення збитків майну внаслідок стихійного лиха Відповідно до Порядку відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 1992 року № 562, органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування (комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин) видають потерпілим довідки про визнання їх такими, що постраждали від надзвичайних обставин, при наявності паспорта або документа, що його заміняє. Зазначена довідка є підставою для вирішення питань забезпечення житлом, відшкодування заподіяних матеріальних збитків, працевлаштування і надання іншої необхідної допомоги. Особа, яка вважає, що є постраждалою внаслідок стихійного лиха має право подати письмову заяву органу державної виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, де зазначити короткий опис подій що відбулися, попереднє зазначення видів та масштабів збитків. Результатом реагування органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, є виїзд спеціально створеної комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин на місце події, про що в подальшому складається відповідний акт обстеження. У даному акті зазнаються обставини завдання збитків, види та розмір завданої шкоди, загальний майновий стан постраждалих та інші вагомі дані за необхідності. У разі відсутності згоди щодо питань, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, спір вирішується у судовому порядку. Відшкодування вартості втраченого майна внаслідок стихії Сума, яка підлягає відшкодуванню за втрачене майно внаслідок стихії, яке було застраховане, залежить від умов договору страхування. Якщо майно не було застраховане відповідно до законодавства, матеріальні збитки, у тому числі вартість будівель, сільськогосподарських тварин, плодоягідних насаджень, посівів може відшкодовуватися за рахунок коштів місцевого чи державного бюджетів, суб’єктів господарювання або фізичних осіб, винних у виникненні надзвичайних ситуацій, добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян та інших не заборонених законодавством джерел. Забезпечення постраждалої особи житлом Відповідно до статті 86 Кодексу цивільного захисту України місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання забезпечують житлом постраждалих, житло яких стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, шляхом: 1) надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання; 2) позачергового надання житла, збудованого за замовленням місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання; 3) будівництва житлових будинків для постраждалих; 4) закупівлі квартир або житлових будинків. Постраждалі, яким виплачено грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), житлом за рахунок держави не забезпечуються. Чи є повінь форс-мажорною обставиною? Відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема ті, що викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Згідно з рекомендаціями Міжнародної торгової палати однією з категорій форс-мажорних обставин, які впливають на звільнення від цивільно-правової відповідальності, перебіг позовної давності, продовження термінів надходження виручки (надходження товарів) у зовнішньоекономічній діяльності, відстрочка (списання) податкового боргу − є повінь (крім щорічного розливу річок), землетрус, шторм, осідання ґрунту, цунамі, інші стихійні лиха природи, епідемії. З будь-яких юридичних питань, пов’язаних зі збитками, завданими стихійним лихом, можна звертатися до системи безоплатної правової допомоги. ➡️ За цим телефоном можна подзвонити і проконсультуватися: 📞 0 800 213 103 ➡️ Ось тут усі адреси наших місцевих центрів та бюро, де вам безпосередньо нададуть юридичну допомогу: https://bit.ly/2B6xBEY ➡️ Можна написати правове запитання у месенджер Фейсбук-сторінки Координаційного центру з надання правової допомоги: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid ➡️ Якщо ви користуєтеся Телеграмом, можна написати у приватний чат системи БПД: https://t.me/LegalAidUkraineBot ➡️ Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46.


30.06.2020 09:57

Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з нагоди відзначення 26 червня Міжнародного дня боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу, надає роз’яснення щодо відповідальності за зловживання наркотиками та за їх незаконний обіг
Проблема наркозлочинності на сьогодні є особливо гострою, тому однією з цілей держави є зменшення кількості правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зменшення шкоди від їх незаконного вживання. Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» визначає основні напрями державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та контролю за їх обігом. Яка ж відповідальність встановлена за зловживання наркотичними засобами та їх незаконний обіг? Вказана відповідальність закріплена на рівні Кримінального кодексу України, зокрема: Статтею 307 передбачено кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Міра покарання в залежності від обставин – позбавлення волі на строк від 4 до 12 років із конфіскацією майна. Стаття 309 КК України передбачає відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту. Такі дії караються штрафом у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі строком до 8 років. Статтею 314 КК України встановлено відповідальність за незаконне введення будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі, такі дії караються позбавленням волі строком від 2 до 12 років. Стаття 315 КК України встановлює кримінальну відповідальність за схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, такі дії караються обмеженням волі строком до 5 років, позбавленням волі від 2 до 12 років. Статтею 316 КК України встановлено відповідальність за публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян – така поведінка карається обмеженням волі на строк до 4 років або позбавленням волі строком до 5 років. Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до відділу «Герцаївське бюро правової допомоги», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46. Більше інформації за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).


17.06.2020 12:46

Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з нагоди відзначення 20 червня Всесвітнього дня біженців надає роз’яснення щодо прав та обов’язків біженців і осіб, які потребують додаткового захисту.
Основним правовим документом щодо вищевказаного питання є Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Згідно визначення, який дає цей Закон біженець - це особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань. Особою, яка потребує додаткового захисту, вважається особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на: • тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу в порядку, встановленому законодавством України; • проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців; • безоплатну правову допомогу в установленому порядку; • конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН; • інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України. Особа, яка звернулася за наданням статусу біженця чи додаткового захисту і стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язана: • подати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, відомості, необхідні для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; • відбути до визначеного місця тимчасового проживання у разі одержання направлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту; • проходити медичне обстеження на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту; • з'являтися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, у визначений ним строк; • повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про свої поїздки за межі адміністративно-територіальної одиниці України, на території якої вона проживає. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права на: • пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом; • працю; • провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом; • охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування; • відпочинок; • освіту; • свободу світогляду і віросповідання; • направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів; • володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; • оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; • звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; • безоплатну правову допомогу в установленому порядку. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, користується іншими правами і свободами, передбаченими Конституцією та законами України. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язана: • повідомляти протягом десяти робочих днів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про зміну прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі; • знятися з обліку і стати на облік центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за новим місцем проживання у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється повноваження іншого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту; • проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за місцем проживання. Порядок перереєстрації біженців або осіб, які потребують додаткового захисту, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту. Як бачимо, цей Закон визначає порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового захисту, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту в Україні. Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до відділу «Герцаївське бюро правової допомоги», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46. Більше інформації за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).


11.06.2020 12:32

Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з нагоди відзначення 14 червня Всесвітнього дня донора крові надає роз’яснення щодо прав, гарантій та пільг, які надаються донорам крові та її компонентів.
Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з нагоди відзначення 14 червня Всесвітнього дня донора крові надає роз’яснення щодо прав, гарантій та пільг, які надаються донорам крові та її компонентів. Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров'я, а також надає йому пільги. Посадові особи установ та закладів охорони здоров'я зобов'язані поінформувати донора про його права і обов'язки та порядок здійснення донорської функції. Медичне обстеження донора перед здаванням крові та її компонентів і видача довідок про стан його здоров'я здійснюються безплатно. Донору в порядку, встановленому законодавством, відшкодовується шкода, заподіяна йому ушкодженням здоров'я у зв'язку з виконанням донорської функції, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та на інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та професійну реабілітацію. В день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у зазначені дні звільняються від занять. Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів. У разі, коли за погодженням з керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день давання крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. У разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові. Виплата середнього заробітку, здійснюється за рахунок коштів власника підприємства, установи, організації, де працює донор, або уповноваженого ним органу. Зазначені кошти належать до таких, що спрямовані на благодійну діяльність. Підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів. Форми цих довідок та порядок їх видачі затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. В день давання крові та (або) її компонентів донор забезпечується безкоштовними сніданком та обідом за рахунок коштів закладу охорони здоров'я, що здійснює взяття у донора крові та (або) її компонентів. У разі неможливості забезпечення таким харчуванням відповідний заклад охорони здоров'я має відшкодувати донору готівкову вартість відповідних наборів харчування. Норми харчування донорів та рекомендації щодо складання відповідних наборів продуктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Вартість наборів продуктів для харчування донорів встановлюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Додаткові пільги, що надаються донорам у зв'язку з систематичним безоплатним здаванням крові та її компонентів Додаткові пільги, що надаються донорам у зв'язку з систематичним безоплатним здаванням крові та її компонентів надаються лише в тому разі, якщо кров та/або її компоненти даються донором: • безоплатно; • протягом року у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам. Максимально допустимі дози визначено пунктом 3.1 Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів. До прикладу, стандартний об’єм заготовленої крові (максимально допустима доза) — 450 мл без урахування крові, взятої для аналізів (до 40 мл). Таким чином, дві разові максимально допустимі дози для крові — 900 мл (450 мл × 2). Отже, якщо вимоги виконуються, то протягом року після давання крові та (або) її компонентів донору передбачена допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з захворюванням, яка виплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Учням професійних навчально-виховних, студентам вищих навчальних закладів, які виконали вищезазначені вимоги надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у навчальному закладі стипендії протягом шести місяців після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання донора. Крім того, протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у відповідній кількості донори мають право першочергового придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи або навчання та першочергового лікування в закладах охорони здоров'я, що перебувають у державній власності. Пільги, що надаються донорам - військовослужбовцям та курсантам військових навчальних закладів Донори крові та її компонентів з числа офіцерів, прапорщиків, мічманів та інших військовослужбовців мають право на пільги, передбачені статтями 9 та 10 Закону України "Про донорство крові та її компонентів". Військовослужбовці строкової служби та курсанти військових навчальних закладів, які є або виявили бажання стати донорами, в день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження увільняються від несення нарядів, вахт та інших форм служби. У разі давання донорами - військовослужбовцями строкової служби або курсантами військових навчальних закладів крові та (або) її компонентів у період відпустки, у вихідний чи святковий день їм за бажанням надається інший день відпочинку, який може бути приєднано до відпустки або використано в інший час протягом року після здачі крові та (або) її компонентів. Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів донорам - військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових навчальних закладів надається додатковий день відпочинку. За бажанням донора та за погодженням з командуванням військової частини цей день може бути приєднано до відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів. Військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових навчальних закладів, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в кількості двох разових максимально допустимих доз, надається право на одержання грошової надбавки у розмірі 25 відсотків до призначеного їм грошового забезпечення протягом шести місяців після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості. Виплата такої грошової надбавки проводиться за місцем проходження служби або навчання цих донорів відповідно до законодавства. Пільги для осіб, які мають статус Почесного донора України Підставою для надання зазначених пільг є довідка за формою № 435/о. Донори, які безоплатно здали кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх давання набувають статусу Почесного донора України. Таким особам видається відповідне посвідчення та вручається нагрудний знак «Почесний донор України». Посвідчення є документом, що підтверджує статус Почесного донора України, на підставі якого надаються відповідні пільги згідно із Законом про донорство. Отже, почесні донори України мають право на: • безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування з використанням дорогоцінних металів) у закладах охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності; • пільгове придбання ліків (із знижкою 50 відсотків їх вартості) за рецептами, виданими закладами охорони здоров'я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності; • безплатне забезпечення донорською кров'ю та її препаратами, необхідними для їх особистого лікування, за рецептами, виданими закладами охорони здоров'я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності; • першочергове придбання за місцем роботи або навчання путівок для санаторно-курортного лікування та першочергове лікування у закладах охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності; • позачергове забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, протезами та іншими протезно-ортопедичними виробами; • використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час; • отримання надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць; • отримання пільгових позик для будівництва індивідуального житла відповідно до законодавства. Відповідальність роботодавця за ненадання пільг Згідно зі статтею 20 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" особи, винні у порушенні встановлених цим Законом прав донорів, несуть встановлену законодавством дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність. Фактично ненадання донором пільг є порушенням трудового законодавства, за яке передбачено відповідальність: • дисциплінарну — згідно зі статтями 147 — 152 Кодексу законів про працю України (догана або звільнення), яка застосовується до відповідних працівників, що порушили норми законодавства щодо ненадання пільг; • адміністративну — згідно з частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правовпорушення за порушення вимог законодавства про працю накладається штраф на посадових осіб роботодавця в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.). Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до відділу «Герцаївське бюро правової допомоги», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46. Більше інформації за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).


02.06.2020 12:19

Роз’яснення щодо Кібербулінгу в освітньому середовищі.
Роз’яснення щодо Кібербулінгу в освітньому середовищі. Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надає роз’яснення щодо Кібербулінгу в освітньому середовищі.


28.05.2020 09:54

Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надає роз’яснення що робити батькам, коли зникла дитина.
З чого починати пошуки? Якщо зникла дитина в громадському місці, треба негайно повідомити про це охорону, адміністрацію організації, установи, закладу. Необхідно оголосити по гучному зв’язку про загублення дитини, її прикмети. Треба негайно почати контролювати входи-виходи, перевірити туалети, автостоянки, склади. Уважно придивляйтеся до людей, які йдуть з дитиною приблизно також віку, як і ваша. Адже у разі викрадення вашу дитину можуть переодягти, змінити її зовнішність. Повідомте як виглядала дитина, її особливі прикмети, де і в який час ви бачили її востаннє, куди з великою ймовірністю вона могла б піти чи поїхати. Якщо дитина зникла з дому, швидко перегляньте всі її речі (чи взяла з собою комплект одягу, гаджети тощо), пошукайте особистий щоденник, перевірте сторінки у соціальних мережах. Згадайте про підозрілі телефонні дзвінки, розмови, нових знайомих дитини. Опитайте всіх сусідів: коли вони бачили дитину востаннє, чи чули якісь звуки з вашої квартири або бачили, хто приходив до вас додому. Негайно зверніться по допомогу до поліції Подайте заяву про розшук дитини до відділення поліції (незалежно від місця її зникнення) або усно за номером 102. Проте найефективніше звертатися до відділення поліції за місцем зникнення дитини. Це можна зробити одразу після зникнення дитини. Візьміть з собою свіжу фотокартку, річ, на якій є відбитки дитини, запах, волосся. Повідомте, чи є у дитини мобільний телефон. Дайте інформацію про захворювання дитини, особливі прикмети в зовнішності, особливості ходи, вимови, про коло спілкування, яким маршрутом ходить, їздить, розкажіть про підозрілих друзів, знайомих, звички дитини тощо. На місце зникнення або останнього перебування дитини вирушає оперативно-слідча група. Міністерство внутрішніх справ створило загальну базу безвісті зниклих https://wanted.mvs.gov.ua/ Портал розшуку МВС також містить інформацію щодо загублених речей, зброї, має базу невпізнаних трупів та базу осіб, які не можуть надати інформацію про себе (зниклі діти, хворі та літні люди, що мають складності з власною ідентифікацією). Не припиняйте пошуки навіть вночі Залучіть до пошуків дитини якомога більше людей: сусідів, знайомих, співробітників, добровольців. Розбийтеся на групи та дайте кожній з них контакти друзів і знайомих дитини. Необхідно обдзвонити їх або відвідати, якщо немає телефонів. Розпитати, чи озвучувала їм дитина якісь свої плани останнім часом, чи з’явилися в неї нові підозрілі знайомі тощо. Також необхідно зателефонувати до довідкової служби швидкої допомоги, лікарень, залізничних та автовокзалів. Окремі групи мають обійти найближчі дитячі майданчики, місця зборів підлітків, найближчі парки, магазини, гаражі. У разі відсутності результатів через деякий час можна обдзвонити спецприймальники, морги. Якщо дитина зникла поза межами міста, підключіть до розшуку працівників лісгоспу, Міністерства з надзвичайних ситуацій, кінологів із собаками. Якщо дитина зникла біля водойми або є водойма біля вашого будинку, підключайте до пошуку водолазів. Повідомте за місцем навчання або позашкільних занять про зникнення дитини, його вчителеві (тренеру, керівнику гуртка) та однокласникам (дітям з секції, гуртка). Попросіть дізнатися в класі (колективі), чи не говорила дитина комусь про те, що збирається втекти, виїхати кудись, чи не приходив до дитини хтось підозрілий до школи. Запитайте у вчителя, чи немає проблем у стосунках дитини з кимось в класі або зі старшими хлопцями. Залучайте соцмережі та ЗМІ Варто розклеїти оголошення про зникнення з фотографією і короткою інформацією про дитину за місцем проживання та звичайним маршрутом дитини. Якщо знайдеться людина, яка бачила вашу дитину, обов’язково візьміть у неї контактні дані. Розмістить оголошення про пошук дитини з її фотографією та своїми контактними даними на спеціалізованих пошукових сайтах, у соціальних мережах, передусім, де була зареєстрована дитина. Пошук зниклих дітей потрібно вести й через ЗМІ. Надайте місцевих телеканалам, друкованим ЗМІ фотографію та інформацію про дитину. Залиште також дані на радіо. По можливості, розмістить пошукові оголошення в транспорті. Дитина знайшлася Коли дитину знайдено, не «накидайтеся» на неї відразу з докорами, покаранням – можливо, вона і сама дуже налякана. Дайте час собі і їй заспокоїтися. А вже після цього проведіть серйозну розмову, розкажіть, як вона змусила вас хвилюватися, заручіться словом дитини, що вона більше не вчинить так ні за яких умов, якщо зникнення дитини було з її власної ініціативи. Розкажіть, чим взагалі може загрожувати таке зникнення. Може стати в нагоді підвищення цифрової грамотності дитини, навчання її користуватися мобільним телефоном, навігаторами тощо. Роз’ясніть алгоритм дій в критичній ситуації. Але якщо дитина не просто загубилася, а втекла з дому, то така поведінка обов’язково вимагає корекції. У тому числі – за участю спеціального психолога. Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до відділу «Герцаївське бюро правової допомоги», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46. Більше інформації за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).


21.05.2020 15:04

Відділ «Герцаївське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги пропонує вашій увазі правопросвітницькі заходи від системи #БПД (☝️Цей допис може оновлюватися):
19 травня об 11:00 PRAVOKATOR правовий клуб Львів транслюватиме онлайн-лекцію ➡️ “Особливості розгляду судових справ щодо спадкування за законом. Спадкова трансмісія” 👉 https://bit.ly/2Lx47lv 👩 💼 Спікерка: Андріяна Франків, адвокатка, заступниця начальниці Львівського бюро правової допомоги Львівського МЦ з надання БВПД; Питання, які будуть розглядатись: ✅ Особливості спадкування за законом: строки, черговість ✅ Зміна черговості одержання права на спадкування ✅ Спори щодо права на обов'язкову частку у спадщині ✅ Спадкова трансмісія ✅ Огляд судової практики Авторизуватися і поставити запитання можна тут: 👉 https://bit.ly/3dXexGX Трансляція: 👉 https://youtu.be/9xFDI1B415Q 🎥 19 травня о 16:00 PRAVOKATOR правовий клуб Харків проведе для працівників місцевих центрів з надання БВПД Харківської, Луганської, Сумської, Полтавської та Донецької областей вебінар ➡️ "Реєстрація права власності на земельну ділянку/пай, правові колізії в реєстрації" https://bit.ly/3dZY6cX 👨 💼 Спікер: Іван Часовськой, начальник відділу взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м. Харків Питання: ✅ основні аспекти реєстрації земельної ділянки/паю ✅ правові колізії у сфері державної реєстрації землі ✅ визнання права власності на земельну ділянку/пай за законом ✅ визнання права власності на земельну ділянку/пай за заповітом Трансляція - через закриту Zoom-конференцію 🎥 20 травня об 11:00 PRAVOKATOR правовий клуб спільно з Регіональний центр БВПД у Житомирській області транслюватимуть онлайн-лекцію ➡️ "Ефективне надання правової допомоги постраждалим від домашнього насильства" 👉 https://bit.ly/2yX9RCq 👩 💼 Спікерка: Наталія Радушинська (адвокатка, тренерка, заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області). Питання: ✅ Що таке домашнє насильство та хто може його вчиняти? ✅ Яка відповідальність за вчинення домашнього насильства? ✅ Як побудувати комунікацію з потерпілою особою? ✅ Як ефективно надати правову допомогу постраждалим? Авторизуватися і поставити запитання можна тут: 👉 https://bit.ly/35SDwZx Трансляція: 👉 https://youtu.be/YotD_p0xdc4 🎥 20 травня о 15:30 PRAVOKATOR правовий клуб транслюватиме онлайн-лекцію ➡️ "Особливості надання правової допомоги неповнолітнім у кримінальному процесі. Основні акценти" 👨 💼 Спікер: Ігор Светличний, адвокат, голова секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини НААУ, фахівець з кримінального процесу, третейський суддя, викладач Освітньої платформи “Legal High School”. Питання: ✅ Чому інтереси дитини повинні бути під особливим захистом з боку держави та суспільства? ✅ Який вік настання різних видів відповідальності для дитини в Україні? ✅ В яких випадках обов’язкова участь адвоката, законного представника, представника служби у справах дітей, психолог, лікаря під час кримінального провадження? ✅ Які процесуальні права адвоката під час надання правової допомоги дитині, яка має статус підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка у кримінальному процесі? В чому різниця? ✅ Які існують безпечні форми взаємодії з дитиною під час кримінального провадження? ✅ Які переваги залучення психолога як спеціаліста у кримінальному процесі для захисту інтересів дитини? Авторизуватися і поставити запитання можна тут: 👉 https://bit.ly/3bA4JBb Трансляція: 👉 https://youtu.be/yGJCny0db5g 🎥 21 травня об 11:00 Роздільнянський місцевий центр з надання БВПД транслюватиме онлайн-лекцію ➡️ "Щоб спадщина не стала проблемою: від теорії до практики" 👉 https://bit.ly/3bCHpD6 👩 💼👨 💼 Спікери: Марина Кулік, начальник Захарівського бюро правової допомоги, Роман Непочатов, заступник начальника відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Питання: ✅ Що таке спадщина, що входить до її складу? ✅ Що таке обов’язкова частка в спадщині та хто має на неї право? ✅ Як і де відкривається спадщина? ✅ Що робити, якщо строк вступу в спадщину пропущено? ✅ Коли і навіщо необхідно встановлювати факт постійного проживання разом із спадкодавцем? Реєстрація: 👉 https://bit.ly/2LD6yD8 Трансляція - через додаток Zoom 🎥 21 травня об 11:00 PRAVOKATOR правовий клуб Дніпро транслюватиме онлайн-лекцію ➡️ "Відверто про відзиви в цивільному процесі" 👩 💼 Спікерка: Людмила Гриценко, практикуюча адвокатеса, заступниця керівника Черкаського відділення ВГО «Асоціація адвокатів України» Питання: ✅ Відзив на позов – процесуальні аспекти підготовки та направлення/подачі ✅ Структура відзиву Аналіз та інтерпретація норм при підготовці відзиву. ✅ Візуалізація. Спростити не можна ускладнити (Графічні елементи, таблички – варто чи не варто використовувати у відзивах) ✅ Впізнаваність. Що робити, що відзив дочитали до кінця ✅ Баланс між професійною мовою та власним стилем Авторизуватися і поставити запитання можна тут: 👉 https://bit.ly/3dTYqdw Трансляція: 👉 https://youtu.be/cpXeyHk9HjU 🎥 22 травня о 14:00 PRAVOKATOR правовий клуб Харків транслюватиме онлайн-лекцію ➡️ "Страхування. Загальний огляд страхових правовідносин. Судова практика вирішення спорів у сфері страхування" 👉 https://bit.ly/2TdKZx2 👨 💼 Спікер: Віктор Янишен, кандидат юридичних наук, доцент кафедри Цивільного права та керівник юридичної клініки Питання: ✅ Екскурс у області страхування ✅ Цікаві кейси із судової практики Трансляція: 👉 https://youtu.be/Pz_CB3_W87g Є можливість поставити ❓❓запитання у чаті. Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до відділу «Герцаївське бюро правової допомоги», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, 14-А, м. Герца, телефон: (03740) 2-10-46. Більше інформації за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).


Tеми