Територіальні громади Чернівецької області

  • вхід на портал
  • реєстрація

Глибоцький район

Новини

07.09.2010 14:38

Транскордонна співпраця повинна приносити користь буковинцям  |  Міжрегіональне співробітництво

Робочий день гості почали у Грушівський церкві, де були присутні  на богослужінні, присвяченому Успінню Пресвятої  Богородиці. Тут благочинний району отець Іоан Горда та настоятель храму отець Дмитро Токар подарували губернатору Біблію та образи.
У Білій Криниці гості (на фото) відвідали Святоуспенський  Собор старообрядців. У цьому ж селі відбулася презентація музею старообрядництва, а після відкриття дошкільної установи у Міхайлівці в залі засідань РДА відбулася вищезгадана нарада.
“Транскордонна співпраця, як і будь-яка робота влади, має приносити користь буковинцям”, – наголосив Михайло Папієв.  Визнання транскордонного співробітництва рішенням Уряду України першим із семи пріоритетів розвитку області та надання Єврорегіону “Верхній Прут” експериментального статусу є свідченням державної ваги цієї роботи. Буковина вже набула досвіду в реалізації програми Європейського Союзу “Румунія — Україна”, Програми розвитку ООН – у регіон залучено майже 30 млн. грн. технічної допомоги Європейського Союзу. Сьогодні найбільш перспективною для Чернівецької області, констатував Михайло Папієв, є спільна операційна програма Євросоюзу “Румунія —Україна — Республіка Молдова”, яка надає підтримку розвитку економіки прикордонних територій, вирішенню екологічних проблем і підвищеної готовності до надзвичайних ситуацій.
Пріоритетним напрямком є й реалізація великомасштабних інфраструктурних проектів з розвитку прикордонної інфраструктури та запобігання стихійним лихам вартістю у 7,5 млн. євро та 10 млн. євро. З трьох національних проектів, що передбачені в рамках спільної операційної програми Євросоюзу “Румунія —Україна — Республіка Молдова”, два  від Чернівецької і тільки один — від Одеської областей. “Ми свідомо робимо все, аби використати переваги Єврорегіону “Верхній Прут” для  залучення коштів Євросоюзу. Через ініційований нами в травні цього року Підприємницький форум заплановано розповсюдити співпрацю на рівень підприємств, бізнесових структур та громад”, – зазначив голова облдержадміністрації. За ініціативою обласної влади цьогоріч вперше в Державному бюджеті Уряд передбачив субвенції на співфінансування транскордонних проектів. Керівник виконавчої крайової влади нагадав, що 15 вересня розпочнеться другий збір проектних заявок за Програмою “Румунія – Україна – Республіка Молдова” та додав, що визначення проектних ідей слід провести публічно, залучивши сільські громади та громадські організації.
Начальник управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації Сергій Курєнной підкреслив, що керівництво області вперше за останні сім років знайшло можливість профінансувати розробку для кожного району вагомого транскордонного проекту. Для забезпечення розробки та реалізації проектів у рамках Спільної операційної програми “Румунія — Україна — Республіка Молдова” на 2007 — 2013 роки з обласного бюджету передбачено фінансування розробки транскордонних проектів, створено тимчасову робочу групу з питань надання методичної та консультаційної допомоги з розробки проектів.
У своєму виступі голова ОДА Михайло Папієв також зупинився на проблемі лісокористування. “Ми подивимося, в який спосіб відбулося розмежування земель, у який спосіб проведено передачу земель з державної форми власності в комунальну, на яких умовах надані в оренду водні плеса, як використовується ліс”, – відзначив керівник виконавчої крайової влади. На Буковині створимо одну спільну структуру, де будуть сконцентровані всі ліси. “У лісі господар має бути один, – переконаний Михайло Папієв. – Такий стан речей, який є сьогодні, треба змінювати: в області не може бути чотири лісокористувачі”.
Також Михайло Папієв висловив переконання, що лісівники не повинні займатися бізнесом, а наголосив, що їх функції – це догляд за лісом, охорона лісових насаджень та їх відтворення. “Для бізнесових структур будуть створені всі умови для забезпечення аукціонних та спеціалізованих торгів продажу деревини, – зауважив глава облдержадміністрації. – Представники бізнесу мають прозоро використовувати ліс – аби було  видно, хто і за що відповідає, і хто й на якому етапі має сплатити державі необхідні податки та внески”.
У своєму виступі голова райдержадміністрації Микола Загарюк зауважив, що цього року в розвиток економіки району за рахунок усіх джерел фінансування вкладено 38 млн. 552 тис. грн. капітальних інвестицій, з них інвестиції в основний капітал – 31 млн. 658 тис. грн., що в 2,9 раза більше, ніж за відповідний період 2009 року.
Сукупний капітал нерезидентів в економіці Глибоцького району станом на 1 липня 2010р. становив 4 млн. 200 тис. дол. США та в розрахунку на одну особу склав 57,9 дол. США. Прямі іноземні інвестиції здійснили нерезиденти з 10 країн світу. Найвагоміші внески капіталу в економіку Глибоцького району зробили нерезиденти з Румунії, Німеччини та Туреччини,— сказав керівник виконавчої влади району.
Інвестиції, в основному, здійснюються в пріоритетні галузі промисловості району, водночас у сільське господарство, деревопереробну промисловість, а також в торговельну діяльність, операції з нерухомим майном та ін.
Микола Загарюк також довів до відома присутніх, що в районі реалізується проект «Впровадження новітніх підходів з реалізації комплексної системи збору, вивозу та утилізації твердих побутових підходів в метою вирішення проблем екологічної безпеки прикордонних територій Буковини і комун Сучавського повіту Румунії, які входять до складу Єврорегіону «Верхній Прут». Сукупне фінансування проекту складає 657,0 тис. грн. Станом та 1.07.2010 року готовність проекту становить 70%. Проте через відсутність фінансування втілення проекту призупинено. Для реалізації проекту та завершення робіт необхідно виділити кошти в сумі близько 150,0 тис. грн. При відповідному фінансуванні проект заплановано завершити до кінця 2010 року, — сказав М.Загарюк.
Про стан та перспективи розвитку громадських музеїв поінформував начальник управління культури облдержадміністрації Іван Петрусяк. Зокрема він повідомив, що в області взято на облік 114 громадських музеїв різних профілів, переважна більшість з яких – історичні, етнографічні та мистецькі.
Серед лідерів за кількістю взятих на облік громадських музеїв — Заставнівщина, де обліковано 18 таких музеїв, по 13  взято на облік на Кіцманщині та Хотинщині, 11 має Кельменецький район, кожен з інших семи районів налічує менше десятка громадських музеїв, що взяті на облік. Найбільшим серед музеїв неюридичних осіб є Старововчинецький музейний комплекс, що в Глибоцькому районі. Серед проблемних питань Іван Петрусяк відзначив потребу в розширенні мережі музеїв краю та вдосконалення експозицій окремих музейних установ.
  • Автор:Микола Шапка
  • Джерело: Редакція газети "Новий день"